Іларіон (Юшенов)

ІЛАРІО́Н (Юшенов Іван Юхимович; 22. 02(05. 03). 1824, с. Нове В’язем. пов. Смолен. губ., Росія — 18(31). 01. 1904, Полтава) — церковний діяч РПЦ. Закін. Смолен. духовну семінарію (1844). 5 листопада того ж року рукопоклад. у сан священика. Від 1846 служив у м. Смоленськ: у Вознесен. жін. монастирі, від 1859 — у кафедрал. соборі, благочинним церков міста. 4 березня 1873 прийняв чернечий постриг, згодом признач. настоятелем Смолен. Троїц. монастиря у сані архімандрита. Від 24 грудня 1878 — намісник Києво-Печер. Свято-Успен. лаври. 29 квітня 1884 митрополитом Ісидором хіротонізов. на єпископа Прилуцького, признач. вікарієм Полтав. єпархії, настоятелем Хрестовоздвижен. монастиря; від 3 липня 1886 — керуючий Полтав. єпархією, від 14 листопада 1887 — єпископ Полтавський і Переяславський. Опікувався заснуванням бл. 1200 церк.-парафіял. чол. і жін. шкіл на Полтавщині, єпарх. комітету Православ. всерос. місіонер. товариства (1888), Свято-Володимир. притулку для вдів і сиріт духов. звання (1888), Свято-Макарів. єпарх. братства (1890), Сестрин. братства в ім’я Богоматері (1897), відділ. Православ. палестин. товариства (1899).

Завантажити статтю