Іловайськ

ІЛОВА́ЙСЬК  — місто Харцизької міської ради Донецької області. Іловай. міській раді підпорядк. с-ще Виноградне та с. Третяки. Знаходиться за 40 км від обл. центру та за 7 км від р. Кринка (притока Міусу). Площа 10,81 км². Насел. 17 621 особа (2001, складає 83 % до 1989), переважно росіяни та українці. Залізнична станція. Сучасне місто виникло на місці невеликого залізнич. роз’їзду № 17 Курсько-Харківсько-Азов. залізниці (введено в експлуатацію 1869). Згодом після відкриття роз’їзд значно розширено та названо ст. І. (на честь землевласника І. Іловайського, на землях якого проходила залізниця; див. також Іловайські). Водночас побл. І. виникли численні вугіл. копальні та заводи, які мали під’їзні колії. 1893 дільницю І.–Ханжонкове з’єднано з Катеринин. залізницею. На поч. 20 ст. І. став вузл. станцією — пд. «воротами» Донбасу. 1902–05 на станції збудовано паровозне депо. До 1920 станція та с-ще входили до складу Троїц.-Харциз. волості Таганроз. округу Області Війська Донського. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1938  — місто. Від 23 жовтня 1941 до 4 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У місті нацисти створили 2 концентрац. табори для військовополонених. Діяли підпіл. групи. 1897 у І. мешкало 0,9 тис., 1923 — 3,06 тис., 1926 — 6,16 тис., 1931 — 8, 86 тис., 1939 — 15,2 тис., 1959 — 21,9 тис., 1979 — 20,4 тис. осіб. Нині у місті працюють локомотивне та вагонне депо; колійна машинна станція. У І. — 4 заг.-осв. школи, 5 дошкіл. закладів, станція юних техніків; лікарня, поліклініка; Палац культури, дит. школа мистецтв, істор. музей; спорт. комплекс; відділ. 5-ти банків. Є парк культури та відпочинку. Функціонують нар. драм. театр ім. М. Островського, нар. вокал.-інструм. ансамблі «Пошук» та «Експромт». Реліг. громади: УПЦ МП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів. Пам’ятка архітектури — Палац культури (1930). Встановлено мемор. комплекс рад. воїнам-визволителям, пам’ятник жертвам 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі електромеханіки В. Карачун, фізіолог, біохімік О. Маляревська, геолог Б. Панов, фізик В. Піщанський, фахівець у галузі автоматизації технол. процесів Г. Семенцов, математик В. Ткаченко; художник, кінорежисер Ю. Богатиренко; актриса, засл. арт. УРСР Т. Кібальникова; політ. діяч, економіст С. Гуренко; Герой Радянського Союзу Д. Осика.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю