Ільницький Роман Володимирович

ІЛЬНИ́ЦЬКИЙ Роман Володимирович (псевд. — Р. Керницький; 18. 06. 1915, с. Кривче, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. — 02. 02. 2000, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — журналіст і громадсько-політичний діяч, бібліотекар. Чоловік Ніни, батько Олега-Степана Ільницьких. Навч. у Чортків. (1924–25), Терноп. (1925–30) і Рогатин. (1930–34) г-зіях, Львів. академії зовн. торгівлі (1934–38), закін. Колумбій. університет (Нью-Йорк, 1961). Член ОУН (1934). У лютому 1940 підтримав Рев. провід ОУН на чолі з С. Бандерою. У липні 1941 у Львові обраний держ. секр. Міністерства нар. господарства. Заарешт. ґестапо 12 липня 1941; депортов. до концтабору Заксенгаузен (Німеччина), де перебував до вересня 1944. Ген. секр. Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині (1945–47); ген. секр. Міжнар. комітету переміщ. осіб і політ. емігрантів у Німеччині та голова Союзу вільної преси Центр. і Сх. Європи (1947–52). Від 1953 — науковий співробітник Сх.-європ. інституту у Мюнхені. Видавець і ред. часописів «Час» (1945–49), «Укр. самостійник» (1955–56). Підтримав 1948 в ОУН(б) опозицію щодо С. Бандери; від 1954 активно працював у проводі ОУН (за кордоном), 1957–58 — голова її політ. ради. Від 1957 — у США. Працював до 1980 у Публіч. б-ці Нью-Йорка. Співзасн. і голова (1976–82) Укр. демократ. руху. Від 1982 — заступник голови УГВР. Очолював Міжнар. союз екзил. преси (1947–52). Від кін. 1980-х рр. через хворобу не брав участі у громад.-політ. житті. Автор низки статей у збірниках і періодиці, спомину «1920-ті роки в Тернопільській гімназії» в істор.-мемуар. зб. «Шляхами золотого Поділля» (Філадельфія, 1983, т. 3).

Рекомендована література

1. Боднар В. Спомин про Романа Ільницького // Свобода. 2000, 14 квіт.;
   Google Scholar Internet
2. Галів М. На свіжу могилу редактора Романа Ільницького // Там само. 12 трав.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю