ІЛЬНИ́ЦЬКИЙ Олег-Степан Романович (02. 02. 1949, м. Фюрт, Німеч­чина) — літературо­знавець. Чоловік Н. Пилипʼюк, син Романа та Ніни Ільницьких. Закінчив коледж при Нью-Йоркському університеті (1971), Гарвардський університет (м. Кембридж, шт. Мас­сачусетс, США, 1975), де здобув 1983 ступеня доктора філософії. 1979–83 — у Манітобському (Він­ніпеґ), від 1983 — в Альбертському (Едмонтон) університетах: від 1993 — професор української літератури, мови і культури. Основні напрями наукових досліджень — історія (19–20 ст.) та теорія української літератури. За­ступник головного редактора (1997–2000), головний редактор (від 2001) журналу «Canadian Slavonic Papers» («Канадські славістичні праці»). 1988 на Всеукраїнській науковій конференції «Т. Г. Шевченко: історія і сучасність» (Київський університет) ви­ступив з доповід­дю «Т. Г. Шевченко і футуристи» (опубліковано у журналі «Сучасність», Мюнхен, 1989, № 5; збірник «Світи Тараса Шевченка: (Записки НТШ. Том 214)», Нью-Йорк, 1991).