Ільченко Віктор Леонідович

І́ЛЬЧЕНКО Віктор Леонідович (02. 01. 1937, м. Борисоглєбськ Воронез. обл., РФ — 21. 01. 1992, Москва) — артист розмовного жанру, актор. Заслужений артист РРФСР (1990). Лауреат 4-го Всесоюз. конкурсу арт. естради (Москва, 1970). Закін. Одес. інститут інж. мор. флоту (1956). У студент. роки спільно з М. Жванецьким заснував та керував студент. театром «Парнас–2» (згодом приєднався Р. Карцев). Від 1963 працював у Ленінгр. театрі мініатюр (нині С.-Петербург). Співзасн. Одес. театру мініатюр (1969), в якому виступав у програмах «Як пройти на Дерибасівську», «Зустрілися й розбіглися», «Щиро ваш». Від 1970 — у Моск. театрі мініатюр, де виступав у програмах «Коли ми відпочивали», «Чехонте в Ермітажі» та ін. Від 1988 працював у засн. М. Жванецьким Моск. театрі мініатюр. Знявся у фільмах: «Довгі проводи» (1971, реж. К. Муратова, роль Павла Костянтиновича), «Чарівний голос Джельсоміно» (1977, реж. Т. Лисиціан), «Дюма на Кавказі» (1979, реж. Х. Хажкасимов, роль Брева).

Завантажити статтю