Ільченко Данило Іванович

І́ЛЬЧЕНКО Данило Іванович (25. 12. 1894, Харків — 13. 04. 1977, Москва) — актор. Двоюрід. брат О. Ільченка. Заслужений артист РРФСР (1951). Навч. у студії М. Синельникова. Працював у театрах. У кіно — від 1914. Згодом, у звук. кінемато­графі, грав у фільмах «Справа Артамонових» (1941, реж. Г. Рошаль), «Кавалер Золотої Зірки» (1951, реж. Ю. Райзман), «Проста історія» (1960, реж. Ю. Єгоров), «Грішниця» (1962, реж. Г. Єгіазаров, Ф. Філіп­пов), «Вони воювали за Батьківщину» (1975, реж. С. Бондарчук) тощо. Найпомітнішою стала роль Пантелея Мелехова у трисерій. екранізації «Тихого Дону» (1957–58, реж. С. Герасимов). І. не від­значався надмір. повагою до укр. культури, проте двічі знявся на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, зокрема у доволі пере­січ. фільмі «Бурʼян» (1967, реж. А. Буковський; роль Мотузки-батька). Натомість у фільмі «Камін­ний хрест» (1968, реж. Л. Осика) створ. І. образ Івана Дідуха — бідного укр. селянина, який разом із родиною залишив рідне село й ви­їхав до Канади, — добре запамʼятався глядачам і кіно­знавцям. Скупими, проте вираз. засобами І. змалював трагічну по­стать «маленької», без­захис. у вирі не­сприятл. об­ставин людини, яка зна­йшла сили протистояти лихолі­т­тю. Саме ця роль виявилася знаковою і в доробку самого актора, і в тогочас. укр. кінемато­графі.

Завантажити статтю