Ільченко Леонід Харитонович
І́ЛЬЧЕНКО Леонід Харитонович (09. 12. 1925, с. Матвіївка Котелев. р-ну, нині Полтав. обл. — 04. 03. 1993, смт Диканька Полтав. обл.) — скульптор. Заслужений майстер народної творчості України (1993). Навч. у Писарівщин. зоовет. технікумі (1940–41). Твори експонували-ся на виставках у Полтаві (1949), Києві (1953), Москві (1961). Роботи зберігаються у Дикан. картин. галереї і краєзнав. музеї, Полтав. краєзнав. музеї, Великосорочин. літ.-мемор. музеї М. Гоголя (Миргород. р-н Полтав. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — М. Гоголю (1952, смт Диканька), Т. Шевченкові (1953, с. Чернечий Яр Дикан. р-ну; 1955), М. Островському (1968), стела на честь воїнів-визволителів (1975; обидва — смт Диканька); композиції — «Пісня ланів» (1972), «Ранок», «Залп “Катюш”» (обидві — 1974); погруддя генерал-лейтенанта О. Нестеренка (1975).
Рекомендована література
- Гончаренко В. Він прикрашає Диканьку // Рад. Україна. 1959, 29 листоп.;
- Щербань І. Скульптури Леоніда Ільченка // ЛУ. 1972, 21 січ.
Завантажити статтю
Людина 
