Розмір шрифту

A

Імунохімія

ІМУНОХІ́МІЯ (від імуно… і хімія) — роз­діл імунології, що ви­вчає молекулярні основи імунологічних явищ за допомогою фізико-хімічних та біо­хімічних методів. Термін за­пропонував С.-А. Ар­реніус 1907 у звʼязку з об­ґрунтува­н­ням теорії взаємодії токсинів (антигенів) та антитоксинів (антитіл). Найбільші успіхи в галузі І. повʼязані з ви­вче­н­ням структури імуно­глобулінів (антитіл), антигенів, реакцій антитіл з антигенами та роз­робле­н­ням препаратив. методів виділе­н­ня антитіл та антигенів у чистому ви­гляді. І. досліджує також структуру, біо­хім. властивості та шляхи активації (класич. і альтернатив.) компонентів комплементу, структуру і функції поверх­невих рецепторів імунокомпетент. клітин, білків і пептидів (напр., інтерферонів, інтерлейкінів), продукованих цими клітинами, а також послідовність та механізми реакцій, що регулюють спеціалізацію, роз­множе­н­ня, функціонува­н­ня і взаємодію лімфоцитів та ін. клітин імун. системи в процесі роз­витку імун. від­повіді. Імунохім. методи широко за­стосовують на практиці. Імунохім. аналізу, що базується на взаємодії антитіл (як правило, мічених ензимами, радіо­ізотопами, наночастками колоїд. металів, флуоресцент. і люмінесцент. мітками) з від­повід. антигенами, притаман­на висока чутливість. Мічені антитіла широко використовують у наук. дослідж. (із за­стосува­н­ням мікро­скопії, зокрема конфокал., та цитофлуориметрії) для локалізації та кількіс. оцінки певних антигенів у клітинах (імуноцитохімія) та тканинах (імуногістохімія). Крім фундам. дослідж., імунохім. методи широко використовують у медицині і вет. медицині (для діагностики інфекц. захворювань та контролю ефективності вакцино­профілактики людей і тварин), харчової промисловості (для контролю якості продуктів харчува­н­ня), біо­технол. та фармацевт. пром-стях (для отрима­н­ня моноклонал. антитіл і синтетич. вакцин, виділе­н­ня та очистки біо­технол. продуктів з викори­ста­н­ням афін­них сорбентів), судовій медицині (для специфіч. мікро­аналізу). Так, імуноензиматич. (імунофермент.) аналіз є найпоширенішим лаборатор. аналізом у світі.

Літ.: Дин П., Джонсон У., Мидл Ф. Аф­фин­ная хромато­графия. Методы / Пер. с англ. Москва,1988; Тертон М., Бангхем Д. Р., Колкотт К. А. и др. Новые методы им­муноанализа / Пер. с англ. Москва, 1991; Егоров А. М., Осипов А. П., Дзантиев Б. Б., Гаврилова Е. М. Теория и практика им­муноферментного анализа. К., 1991.

С. В. Комісаренко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2011
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Медицина і здоровʼя
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
13305
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
444
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 68
  • середня позиція у результатах пошуку: 8
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 8): 245.1% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Імунохімія / С. В. Комісаренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-13305.

Imunokhimiia / S. V. Komisarenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011. – Available at: https://esu.com.ua/article-13305.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору