Імханицький Михайло Йосипович
ІМХАНИ́ЦЬКИЙ Михайло Йосипович (23. 07. 1946, Харків) — музикознавець, баяніст, композитор, педагог. Доктор мистецтвознавства (1990), професор (1991). Заслужений діяч мистецтв Росії (2007). Закін. факультет нар. інструментів (1969; кл. баяна Л. Горенка, диригування — В. Савіних) та істор.-теор. факультет (1970; кл. теорії музики М. Тіца та І. Дубиніна) Харків. інституту мистецтв, аспірантуру при Моск. муз.-пед. інституті ім. Гнесіних (1976; кер. О. Агарков). Брав уроки композиції у Д. Клебанова. 1971–73 працював у Харків. інституті мистецтв; від 1977 — у Рос. академії музики ім. Гнесіних (Москва): від 1990 — професор кафедри нар. інструментів, від 2004 — баяна та акордеона. За сумісн. 1989–93 викладав у Донец. консерваторії, 1993–2005 — Харків. університеті мистецтв, 2001–11 — Краснодар. університеті культури; від 2000 викладає у Тольяттін. інституті мистецтв, від 2007 — Бєлгород. інституті культури (усі — РФ). Наукові дослідження: закономірності нар.-інструм. культури писем. традиції; історія і теорія виконавства на нар. інструментах; методики навч. грі на баяні та акордеоні. Відкрив зображення давньорус. домр 16–17 ст., обґрунтував причини функціонування в Росії домрово-балалаєч. культури, виявив особливості її сучас. стану і перспективи подальшого розвитку.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Симф. для камер. оркестру (1969); цикли романсів (1970); Адажіо для струн. квартету (1971); Концертино для баяна з оркестром (1982), Варіації для 2-х баянів (1985); Соната для баяна (2007, у 3-х ч.).
- Основні праці
- Творчество Юрия Шишакова. 1976; У истоков русской народной оркестровой культуры. 1987; История исполнительства на русских народных инструментах. 2002; История баянного и аккордеонного искусства. 2006; Становление струнно-щипковых народных инструментов в России. 2008; Артикуляция и штрихи в интонировании на баяне (после прочтения книги И. А. Браудо «Артикуляция») // Тр. Рос. академии музыки. 2010. Вып. 178 (усі — Москва).
Завантажити статтю
Людина 
