Імшенецький Яків Кіндратович

ІМШЕНЕ́ЦЬКИЙ Яків Кіндратович (21. 03. 1858, с. Баби Сосниц. пов. Черніг. губ., нині Жовтневе Менського р-ну Черніг. обл. — 02. 06. 1938, Полтавщина) — громадсько-політичний діяч. Закін. Черніг. духовну семінарію. Від 1880 навч. у Моск. університеті, звідки 1881 від­рах. за участь у студент. заворуше­н­нях, закін. Новорос. університет в Одесі (1885). Від 1887 — статистик Полтав. губерн. земської управи, від 1900 — нач. від­ділу Полтав. казен. палати. У 1880–90-х рр. спів­працював із г. «Рус­ские ведомости», «Хуторянин», згодом — з г. «Полтавщина». 1905 уві­йшов до складу полтав. осередку партії «Народна свобода», від якої 1906 обраний депутатом 1-ї Держ. думи Росії. Після роз­пуску думи разом з ін. депутатами у м. Виборг (нині Ленінгр. обл.) під­писав ві­дозву із закликом до народу чинити пасив. опір урядові (зокрема не платити податків) доти, доки цар не при­значить нових виборів, за що був заарешт. і засудж. до 3-місяч. увʼязне­н­ня. Вів щоден­ник, вміщений у кн. «К десятилетию первой Государствен­ной Думы» (Петро­град, 1916). Від 1909 — голова правлі­н­ня Товариства взаєм. кредиту в Полтаві. Очолив місц. осередок партії кадетів, один із видавців г. «Полтавський день» (1913). У 1923–30 — спів­роб. Сільс. банку, від 1930 — на пенсії. Автор ви­даних у Полтаві праць «К во­просу об основаниях оценки земель применительно к условиям Полтавской губернии» (1900), «Мелкий кредит и его значение в народном хозяйстве» (1913). На­прикінці 1920-х рр. уклав курс рахівництва укр. і рос. мовами, написав моно­графії про Л. Толстого й В. Короленка (залишились у рукописах). 10 березня 1938 заарешт., 23 квітня того ж року засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1959.

Завантажити статтю