Іванопіль
ІВАНО́ПІЛЬ (до 1946 — Янушпіль) — селище міського типу Чуднівського району Житомирської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Медведиха та Радісне. Знаходиться на р. Тетерівка (притока Тетерева), за 80 км від обл. центру, за 25 км від райцентру та за 20 км від залізнич. ст. Чуднів-Волинський. Площа 11 км2. Насел. 3993 особи (2001, складає 81,4 % до 1989): українців — 88 %, поляків — 10,4 %, росіян — 0,8 %. Проживають також білоруси, татари, казахи. У смт знайдено наконечники кам’яного віку, скарб сріб. монет, датованих 1616. Уперше згадується у писем. джерелах 2-ї чв. 17 ст. У той період належало поляку Янушеві Острозькому (звідси — Янушове поле, Янушпіль). Тут стояв табір Б. Хмельницького, із місц. селян був сформований окремий загін. Після 2-го поділу Польщі 1793 Янушпіль відійшов до Рос. імперії. Спочатку входив до Ізяслав. намісництва, від 1797 — до Волин. губ. 1886 засн. цукр. завод (2008 законсервовано). 1899 було 743 двори, проживало 4642 особи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–57 — райцентр. Від 1924 — смт. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 558 мешканців воювало на фронтах 2-ї світової війни, з них 226 загинуло. 1923 у с-щі мешкало 7475, 1941 — 8768, 1991 — 5,5 тис. осіб. Нині у І. працюють хлібозавод, електромех. майстерня. Функціонують заг.-осв. школа, муз. школа, дитсадок, 2 б-ки; дільнична лікарня; відділ. ощадбанку. Є кінотеатр. Реліг. громади: УПЦ МП, РКЦ. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — економіст П. Ґудзь, історик В. Чирко.