ІВА́НО-ФРАНКІ́ВСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ТЕХНІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т НА́ФТИ І ГА́ЗУ — єдиний в Україні вищий на­вчальний заклад, що здійснює під­готовку фахівців нафтогазового профілю. Засновано 1960 як філія (газонафто­промислові, механічні, загальнотехнічні факультети) Львівського політехнічного ін­ституту. Від 1967 — Івано-Франківський ін­ститут нафти і газу. В цьому ж році додатково створено геологорозвідувальні та автоматизації і економіки факультети, професорсько-викладацький склад налічував 259 осіб, зокрема 3 доктори і 60 кандидатів наук. 1976 від­крито факультет нафтогазо­проводів, 1992 — економіки та менеджменту, 1995 — інженерно-екологічний. Від 1994 — державний технічний університет нафти і газу, від 2001 — національний. Нині в Університеті працює 679 осіб професорсько-викладацького складу, з них 55 — професори, 49 — докторів наук, 292 — доценти, 224 — кандидати наук. Тут функціонують 12 факультетів стаціонарної форми на­вча­н­ня, факультети на­вча­н­ня іноземних студентів, заочного і ди­станційного на­вча­н­ня та довузівської під­готовки (28 спеціальностей); бібліотека, фізико-математичний ліцей, ін­ститути фундаментальної, гуманітарної під­готовки та післядипломної освіти, НДІ нафтогазової енергетики та екології, технічний комітет зі стандартизації матеріалів, устаткува­н­ня, технологій і споруд для нафтогазової промисловості, органи сертифікації продукції нафтогазового машинобудува­н­ня та персоналу нафтогазової галузі, нафтогазовий науково-технологічний парк, науково-на­вчальний центр енергоефективних технологій у системах транс­порту та зберіга­н­ня нафти і газу, науково-дослідні центри технологічної без­пеки устаткува­н­ня, споруд і трубо­проводів у нафтогазовому комплексі та теоретичних і прикладних про­блем геології. 2007 введено в екс­плуатацію сучасний ін­новаційно-ви­ставковий комплекс (понад 1 тис. м2 ви­ставкових площ), який демонструє наукові досягне­н­ня Університету, під­приємств і організацій нафтогазової промисловості. На­вчальний процес в Університеті забезпечують 57 кафедр, з них 33 — випускних. Кількість студентів — 10 459 осіб, зокрема стаціонарної форми на­вча­н­ня — 6997, заочної — 3462 осіб. Від 1992 у вищому на­вчальному закладі на­вчаються студенти з Алжиру, Білорусі, Вʼєтнаму, Грузії, Екваторіальної Ґвінеї, Еквадору, Ізраїлю, Індії, Ірану, Йор­данії, Казах­стану, Камеруну, Конґо, Молдови, Польщі, РФ, Сирії, Су­дану, Турк­мені­стану. Серед пріоритетних напрямів дослідже­н­ня — енерго­збереже­н­ня та енергоефективність; новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та АПК; збереже­н­ня довкі­л­ля та сталий роз­виток; державні науково-технічні і цільові про­грами. Наукові школи: вплив геодинамічних процесів на формува­н­ня і нафтогазоносність осадових басейнів (науковий керівник — Б. Маєвський), геодинамічна концепція природи аномально високих пластових тисків і методи їх про­гнозува­н­ня в осадовій оболонці земної кори (О. Орлов), кріпле­н­ня нафтових і газових свердловин (Я. Коцкулич), теоретичні основи прийня­т­тя технологічних рішень під час бурі­н­ня свердловин в ускладнених умовах (М. Мислюк), фізико-технологічні основи інтенсифікації процесів бурі­н­ня свердловин та їх освоє­н­ня (Р. Яремійчук), фізико-технологічні основи під­вище­н­ня газоконденсатовилуче­н­ня і збільше­н­ня продуктивності свердловин (Р. Кондрат), інтенсифікація нафтогазовидобува­н­ня впливом на між­свердловин­ні та привибійні зони пласта (В. Бойко), раціональне викори­ста­н­ня і захист природи (О. Адаменко), оптимізація обслуговува­н­ня обʼєктів газотранс­порт­ної системи (В. Грудз), під­вище­н­ня ефективності видобува­н­ня та транс­портува­н­ня енергоносіїв нафти і газу (Є. Крижанівський), науково-прикладні основи роз­робле­н­ня технологічних методів під­вище­н­ня довговічності нафтогазового устаткува­н­ня (Ю. Петрина), дослідже­н­ня поверх­невих властивостей на границі роз­ділу двох фаз (І. Кісіль), автоматизоване управлі­н­ня технологічними процесами на основі методів нечіткої логіки та штучних нейромереж (Г. Семенцов), діагностика та сучасні інформаційні технології в техніці, екології та освіті (Л. Заміховський), неруйнівний контроль та технічна діагностика бурового, нафтогазо­промислового устаткува­н­ня та інструменту (О. Карпаш), під­вище­н­ня надійності трубо­провід­них систем і роз­робле­н­ня методів їх капітального ремонту (Л. Шлапак). Дванадцять науковців Університету (5 робіт) 2006–08 від­значено Державною премією України у галузі науки і техніки. 2007 мінералогічну колекцію геологічного музею від­несено до наукових обʼєктів, що становлять національне на­дба­н­ня. Тут виходять 4 фахових періодичних ви­да­н­ня: «Роз­відка та роз­робка нафтових і газових родовищ», «Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу», «Методи та прилади контролю якості», «Нафтогазова енергетика». У соціальній сфері — 6 гуртожитків, спорт­комплекс. Перший ректор — Є. Шелепін, від 1993 — Є. Крижанівський.