Івано-Франкове

ІВА́НО-ФРАНКО́ВЕ (до 1944 — Янів, 1944–65 — Івана Франка) — селище міського типу Яворівського ра­йону Львівської області. Центр селищ. ради, якій під­порядк. села Верещиця та Лелехівка. Знаходиться на р. Верещиця (притока Дністра), за 18 км від райцентру. Є оз. Янівський Став. Площа 1,98 км². Насел. 5083 особи (2001, складає 113,7 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична ст. Янів-Львівський. Уперше згадується під 1611 у грамоті польс. короля Сиґізмунда ІІІ Ваза. За нею шляхтичу Яну Свошовському до­зволялося заснувати містечко побл. королів. с. Заліс­ся (мало також назву Деревач, уперше зу­стрічається у документах 1370; нині у межах Івано-Франківська). Писемні джерела зберегли й дату утворе­н­ня Янів. Ставу — 1407 король Яґайло надав В. Мошенцю право на від­лов риби побл. с. Мальчиці (нині Яворів. р-ну), за що він мав своїм коштом спорудити у Заліс­сі став і запустити рибу. У 1-й пол. 17 ст. Янів отримав Маґдебур. право (свідчать під­твердже­н­ня 1634 і 1649), після чого почав інтенсивно роз­виватися й згодом став знач. торг. центром. У ньому проводили 2 базари на тиждень та 2 ярмарки на рік. 1630 в Янові засн. православне братство. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Козац. війська тут побували двічі — 1648 і 1655. Упродовж 2-ї пол. 17 ст. через тривалі воєн­ні дії містечко занепало та втратило роль торг. центру. 1693 король Ян ІІІ Собеський під­твердив старі привілеї Янова і до­зволив заснувати шевський цех. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у межах кордонів Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1784 — у держ. власності. Протягом остан. чв. 18 ст. тут зросла частка євр. насел. від 25 до 60 %. У 19 ст. Янів був невеликим містечком, насел. якого здебільшого за­ймалося ку­стар. промислами та дріб. торгівлею. 1798 від­крито початк. школу (від 1895 — 4-класна). Прокладе­н­ня 1895 залізниці Львів–Янів сприяло його роз­витку. На­прикінці 19 ст. у м-ку нараховувалося 385 будинків, мешкало 2954 особи. На поч. 20 ст. тут діяли мʼясо-ковбас. цех, млин, лісопил. завод, 5 медоварень, майстерні 8-ми бондарів, 6-ти чоботарів, декілька шевців, низка деревооб­роб. майстерень та маслоробень. Під час 1-ї світової війни у вересні 1914 та 1915 побл. м-ка від­бувалися крово­пролитні бої. На­прикінці 1920-х — на поч. 30-х рр. багато мешканців Янова виїхало до більш роз­винутих міст Зх. України або за кордон. 1920–39 — у межах кордонів Польщі, входив до Грудек-Яґел­лон. пов. Львів. воєводства. У 1920-х рр. тут було 302 будинки, мешкало 1,8 тис. осіб. Від 1939 — у складі УРСР. Від 1940 — смт. 1940–62 — райцентр. Від 28 червня 1941 до 25 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нині у Ів.-Ф. працюють ВАТи — «Львів. облрибкомбінат», «Явір», ТОВи — «Брама», «Ефект», «Владар», «Беркут», лісокомбінат. Функціонують заг.-осв. школа, ПТУ, 2 дитсадки; лікарня. Реліг. громади: РКЦ (костел Св. Трійці, 1614), УГКЦ (церква Вознесі­н­ня Господнього, 1831), УПЦ КП (церква св. Володимира, 1998). Побл. смт роз­таш. заповід­ник Розточчя та частина Яворівського національного природного парку. Встановлено памʼятник УСС та воякам УПА. Збереглися похова­н­ня австр. вояків, які загинули під час 1-ї світової війни. Серед видат. уродженців — польс. соціолог, полоніст, історик П. Рибіцький, художники І. Скобало та Б. Сойка.

Завантажити статтю