ІВКО́ Іван Іванович (28. 03. 1960, с. Пере­рвинці Драбів. р-ну Черкас. обл. — 22. 06. 2023, Київ) — живописець, художник-монументаліст і ре­ставратор. Член НСХУ (1998). Закін. Укр. АМ (Київ, 1993; викл. П. Білецький, Л. Міляєва, О. Титов). На творчій роботі. Основні галузі — станк. живопис (пере­важно пейзажі, натюрморти), різьбле­н­ня на дереві, ре­ставрація. Учасник всеукр., зарубіж. худож. ви­ставок від 1991. Персон. — у Києві (1998–2001). Вирізьбив іконостаси для церкви Покрови Пресвятої Богородиці (1993–94), від­новлених Михайлів. Золотоверхого (1998–2000) та Успен. (1999) соборів (усі — у Києві), церкви св. Валентина в Одесі (2000–01). У творчості прагнув зна­йти шлях до узагальне­н­ня, що максимально на­близить сприйня­т­тя цілого як моделі існува­н­ня. Творчу манеру І. характеризує універсальність мист. технік і жанрів. У живописі по­єд­нував монументальність композиції з насиченістю яскравих кольорів. Як ре­ставратор скульптур та живопис. полотен тонко від­чуває стилістику творів, епоху.