Ігнатовський Всеволод Макарович
Визначення і загальна характеристика
ІГНАТО́ВСЬКИЙ Всеволод Макарович (Ігнатоўскі Усевалад Макаравіч; 19. 04 (01. 05). 1881, с. Токарі Гроднен. губ., нині Брест. обл., Білорусь — 04. 02. 1931, Мінськ) — білоруський історик, громадсько-політичний діяч. Акад. Білорус. АН (1928), ВУАН (1929). Закін. Юрʼєв. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1911). У 1914–20 викладав у Мінському учител. інституті, був його дир.; 1920–21 — нарком землеробства, 1921–26 — нарком освіти Білорусі (один із ініціаторів і провідників політики білорусизації); водночас від 1921 — проф., декан, заст. ректора Білорус. університету (Мінськ); від 1925 — голова (від 1927 — президент) Інституту білорус. культури; 1928–31 — президент Білорус. АН; за сумісництвом — директор Інституту історії Білорус. АН, 1927–29 — голова Білорус. товариства істориків-марксистів, 1930–31 — керівник каф. історії Білорусі Істор.-філол. відділу ВУАН. 1915 заснував лівоесерів. організацію «Наш край» (від 1917 — «Малада Бєларусь»), що стала базою для створення 1920 Білорус. комуніст. організації, яка згодом увійшла до складу КП (більшовиків) Литви та Білорусі. Член ЦК Білорус. соціаліст. громади (1917) і Білорус. партії есерів (1918). У 1920 брав участь у проголошенні незалежності Рад. Білорусі, 1922–30 входив до президії ЦВК Білоруської РСР. Зробив знач. внесок у вирішення проблеми повернення Білорусі зі складу РФ територій ниніш. Вітеб., Могильов. і Гомел. обл. (1924 і 1926). Уперше докладно дослідив події повстання 1863, популяризував концепцію нац. історії, в основі якої — періодизація згідно з принципом державності білорус. земель. За звинуваченнями у звʼязках із контррев. організацією «Союз визволення Білорусі» та нац.-демократ. помилках виключений із партії і звільнений з роботи. Під час слідства у справі «Союзу визволення Білорусі» покінчив життя самогубством.
Пр.: Гісторыя Беларусі ў ХІХ і ў пачатку ХХ сталецця. Мінск, 1923; 1928; Белоруссия: территория, население, экономика. Важнейшие моменты истории, экономические очерки Советской Белоруссии и ее округов. Минск, 1926 (співавтор); Кароткі нарыс гісторыі Беларусі. Мінск, 1926; 1992; 1863 год на Беларусі: нарыс падзей. Мінск, 1930.
Літ.: Ігнаценка І., Кароль А. Усевалад Ігнатоўскі і яго час. Мінск, 1991; Акадэмік У. М. Ігнатоўскі: Матэрыялы навуковых чытанняў, прысвечаных 110-годдзю з дня нараджэння. Мінск, 1993; Петрыкаў П. Ц. Усевалад Макаравіч Ігнатоўскі: До 125-годдзя з дня народжэння // Весці НАН Беларусі. Сер. гуманітар. навук. 2006. № 2.
В. М. Лебедєва