Ігнатьєв Олексій Олексійович

ІГНА́ТЬЄВ Олексій Олексі­йович (Игнатьев Алексей Алексеевич; 02(14). 03. 1877, С.-Петербург — 20. 11. 1954, Москва) — російський дипломат. Син О. Ігнатьєва. Граф (1877). Генерал-лейтенант (1943). Закін. Київ. кадет. корпус (1894), Пажес. корпус (1896), Микол. академію Ген­штабу (1902). Пере­бував на військ. службі, 1904–05 брав участь у рос.-япон. війні. 1908–12 — військ. аташе у Данії, Швеції та Норвегії, 1912–17 — у Франції. Під­тримав більшов. пере­ворот 1917, у 1925 пере­дав рад. уряду 225 млн рублів золотом, які належали Рос. імперії та були покладені на його імʼя у франц. банки, за що під­даний бойкоту з боку емі­грант. організацій (зверне­н­ня з вимогою суворо покарати І. під­писав його рідний брат). Працював у торг­предстві СРСР у Парижі; від 1937 — в Упр. військ.-навч. закладів Червоної армії; від 1942 — у Воєн. видавництві Наркомату оборони СРСР (обидва — Москва). 1947 ви­йшов у від­ставку. Автор спогадів «Пятьдесят лет в строю» (Москва, 1959; 1986; 2002).

Завантажити статтю