Іздебський Володимир Олексійович

ІЗДЕ́БСЬКИЙ Володимир Олексі­йович (22. 05(03. 06). 1881, Київ — 20. 08. 1965, Нью-Йорк) — скульптор і живописець. Батько П. Утевської. Навч. в Одес. рисув. школі (1887–1901; викл. Л. Іоріні), у скульптора В. фон Рюмана в Мюнхені (1902–03), закін. Одес. художнє училище (1904). За участь в антимонарх. мітингах заарешт. 1905 і увʼязн. на рік, пере­бував на заслан­ні. Вдалося ви­їхати до Женеви, де вступив до партії есерів. Від­відав Париж і Мюнхен, повернувся 1908 до Одеси. Член Нового худож. обʼ­єдн. у Мюнхені (1909). Спів­працював із київ. та одес. пресою. В Одесі видав кілька номерів вечір. г. «Теле­граф» (1907) і тижневика «Скалапендра» (1908); викладав у приват. худож. школі М. Манилама. Організував «Салони І.»: «Інтернац. ви­ставка картин, скульптури, гравюри та малюнків» (1909–10; Одеса–Київ–С.-Петербург–Риґа), «Між­нар. художня ви­ставка» (1910–11; Одеса–Миколаїв–Херсон). Ви­ставляв формалістичні твори зх.-європ. та рос. художників; це засуджували К. Ко­станді, І. Рєпін. За­ймався 1911–13 театр. антре­призою (театр-кабаре «Зелений папуга», один з його засновників; театр «Нова драма»), влаштовував гастролі. Від 1913 — у Парижі. Під впливом 1-ї світової війни до 1925 не за­ймався худож. творчістю. Секр. Спілки рос. художників Франції. У 2-й пол. 1920-х рр. роз­робляв ескізи для тканин. Від 1941 — у Нью-Йорку. Створював скульптури, живописні полотна, асамбляжі. Творчість І. від­ображає широке коло модерніст. тенденцій 1-ї третини 20 ст. Учасник мистецьких ви­ставок від 1897. Персон. — у Нью-Йорку (1965), С.-Петербурзі (2005 — посмертна). Автор ст. «О современ­ном искус­стве (Лекция В. Издебского в “Салоне”)» // «Одес. листок», 1909, 5 дек.; «Новая живопись» // «Искус­ство и печат. дѣло», 1910, № 2–3. Окремі роботи зберігаються у ДРМ (С.-Петербург), Моск. музеї сучас. мистецтва.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю