Ізмаїльський державний гуманітарний університет

ІЗМАЇ́ЛЬСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ГУМАНІТА́РНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т Засн. 1940 у м. Аккерман (нині Білгород-Дністровський) як учит. інститут. Від 1951 — у м. Ізмаїл (обидва — Одес. обл.). 1952 після об’єднання з Одес. учит. інститутом перейменов. у пед. інститут. Сучасна назва — від 2002. Нині в Університеті діють 6 факультетів (пед., іноз. мов, істор., філол., економіки та інформатики, довузів. підготовки та післядиплом. освіти). На 22-х каф. працюють 229 викл., з них 8 д-рів та 99 канд. н. Серед відомих вчених — А. Тичина, О. Колесников, Н. Кічук. Навч. 3432 студенти, з них на денній формі — 2247 осіб. Основні напрями наук. досліджень: літ. мова та діалекти укр. Подунав’я; соц.-екон., істор. та етнокультур. розвиток Пд. України; соц.-екон., політ. та етнокультурні процеси Пд.-Сх. Європи у 17 — на поч. 21 ст.; провідні закономірності розвитку світ. літ. процесу; регіон. особливості освіти в полікультур. соціумі укр. Подунав’я. Видає «Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету» (від 1997), г. «Вѣстникъ Ізмаїльського державного гуманітарного університету» (від 2003). Має 3 навч. корпуси, 2 гуртожитки, спорт.-оздоров. комплекс «Івушка» у с. Приморське Кілій. р-ну Одес. обл. Перший дир. — А. Снісар (1940–41), нині — О. Лебеденко (від 1996).

Т. О. Савоськіна