Ізмаїльсько-Білгород-Дністровський геоботанічний округ
ІЗМАЇ́ЛЬСЬКО-БІ́ЛГОРОД-ДНІСТРО́ВСЬКИЙ ГЕОБОТАНІ́ЧНИЙ О́КРУГ — південно-західна частина Приазовсько-Чорноморської степової геоботанічної підпровінцїї, у межах Одеської області, на Дунай-Дністровській рівнині. Ін. назва — Дунай-Дністров. геоботан. округ. У минулому тут були поширені типчаково-ковилові степи, у травостоях яких домінували ковили (Лессінґа, волосиста та українська), типчак, келерія струнка, житняк гребінчастий. У різнотрав’ї зростали кермек сарептський, горицвіт волзький, люцерна румунська, серпій сухоцвітий та ін. Нині ці степи розорані, невеликі їх ділянки трапляються на схилах долин річок, де в лучних травостоях переважають пирій повзучий, тонконіг вузьколистий, покісниця коротколускова і костриця східна. У заплавах річок і на зниженнях терас Дунаю — солонцева та солончакова рослинність (ситник Жерара, солонець звичайний, содник простертий та ін.). У плавнях Дунаю домінують очеретові, рогозово-очеретові й осоково-очеретові болота у комплексі з прибережно-водяною та лучною рослинністю. На піщаних терасах Дунаю та примор. пісках переважають зарості верби гостролистої, колосняку чорноморського, костриці гладенької, миколайчиків приморських та ін. галофітів і псамофітів. У складі І.-Б.-Д. г. о. — 3 геоботан. р-ни: Реній.-Кілій. (Дунай. заплавно-дельтовий), Суворов. та Білгород-Дністров. У межах округу розташ. Дунайський біосферний заповідник НАНУ.
Фотоілюстрації
