Зрошення
ЗРО́ШЕННЯ — комплекс технологій і технічних засобів регулювання процесу ґрунтоутворення, спрямований на підвищення родючості сільськогосподарських земель у зоні недостатнього або нестійкого природного зволоження. Ін. назва — іригація. Базується на організац.-госп. і тех. заходах з покращення водного та пов’язаних з ним повітряного, пожив. і температур. режимів вирощування с.-г. культур. Здійснюють шляхом подавання води (самопливом чи примусово) з водного джерела (назем. або підзем.). Розрізняють З. регулярне (подача на зрошув. землі потріб. кількості води в необхідні строки) й одноразове; за способом подачі води — поверхневе, дощування, внутр.-ґрунт. та ін. Відповідно до способів З. застосовують полив земель по борознах, смугах, затопленням, утворенням штуч. дощу, безпосеред. зволоженням кореневміс. шару ґрунту. Поверхневе З. (затоплення напуском води у борозни) в Україні майже не використовують, оскільки воно потребує вирівнювання земної поверхні, що спричиняє значні витрати і порушує родючий шар ґрунту. Лише у прибереж. зоні чорномор. заток за допомогою затоплення вирощують рис. Найрозповсюдженішим і найтехнологічнішим, але водночас енергоємним способом З. є дощування. Воду спец. пристроями (дощувал. машини колової або позицій. дії) розбризкують у вигляді дощу, зволожуючи ґрунт, призем. шар повітря і наземну частину рослин. Різновидом є імпульсне дощування (протягом доби кілька разів подають невеликі порції води з метою З. назем. частини рослин і верх. шару ґрунту без проникання вологи у підґрунт. шари). Для поливу плод.-ягід. і овоч. культур застосовують мікрозрошення (мікродощувачами і крапельницями). Внутр.-ґрунт. З. є доціл. за умови неглибокого залягання ґрунт. вод. Вологу в кореневміс. шар ґрунту подають з дрен унаслідок штуч. підйому рівня ґрунт. вод або із спец. зволожувачів, зокрема з крапельниць, інтегрованих у заглиблені в ґрунт поливні трубопроводи. Водний режим ґрунтів регулюють у діапазоні т. зв. продуктив. запасів вологи, при цьому природ. чином оптимізується вміст повітря. Пожив. режим поліпшується внаслідок збільшення доступності розчинених водою елементів живлення для рослин, крім того, з полив. водою можна вносити добрива (фертигація). Т-ра ґрунту підвищується або знижується до температури полив. води. З. с.-г. культур планують для кожного року на адаптив. принципах відповідно до метеорол. та ґрунт. умов, екол.-меліорат. стану земель та ресурсозабезпечення під час експлуатації зрошувальних систем. За умов дотримання науково обґрунтов. рекомендацій і технологій З. забезпечує підвищення продуктивності с.-г. культур в 1,8–2 рази, при порушенні встановлених норм поливу може спричинити негативні екол. наслідки, зокрема засолення земель, зміну сольового режиму водойм і водотоків, підтоплення, деградацію ґрунтів.
В Україні для З. земель на пл. 2,6 млн га збудовано великі зрошувал. системи (95 % цієї площі зрошують дощуванням). Найбільшою серед них є Кахов., перша черга якої розрахована на З. 260 тис. га, а найбільша в Європі Кахов. гол. насосна станція — на подачу 530 м3/с води для З. 750 тис. га земель. Станом на 1996 зрошували 2584,8 тис. га земель, 2004–05 — бл. 700 тис. га.
Рекомендована література
- Рекомендации по расчету испарения с поверхности суши. Ленинград, 1976;
- Коваленко П. І., Михайлов Ю. О. Раціональне використання води при зрошенні. К., 1999;
- Жовтоног О. І. Планування адаптивного екологічно безпечного зрошення // ВАН. 1999. № 12;
- Сучасний стан, основні проблеми водних меліорацій та шляхи їх вирішення. К., 2001;
- Ромащенко М. І., Доценко В. І., Онопрієнко Д. М., Шевелєв О. І. Системи краплинного зрошення: Навч. посіб. Дн., 2007.
Завантажити статтю
