Зрошення

Визначення і загальна характеристика

ЗРО́ШЕННЯ — комплекс технологій і технічних засобів регулюва­н­ня процесу ґрунто­утворе­н­ня, спрямований на під­вище­н­ня родючості сільськогосподарських земель у зоні недо­статнього або не­стійкого природного зволоже­н­ня. Ін. назва — іригація. Базується на організац.-госп. і тех. заходах з покраще­н­ня водного та повʼязаних з ним повітряного, пожив. і температур. режимів вирощува­н­ня с.-г. культур. Здійснюють шляхом подава­н­ня води (самопливом чи примусово) з водного джерела (назем. або під­зем.). Роз­різняють З. регулярне (подача на зрошув. землі потріб. кількості води в необхідні строки) й одноразове; за способом подачі води — поверх­неве, дощува­н­ня, внутр.-ґрунт. та ін. Від­повід­но до способів З. за­стосовують полив земель по борознах, смугах, затопле­н­ням, утворе­н­ням штуч. дощу, без­посеред. зволоже­н­ням кореневміс. шару ґрунту. Поверх­неве З. (затопле­н­ня напуском води у борозни) в Україні майже не використовують, оскільки воно потребує вирівнюва­н­ня земної поверх­ні, що спричиняє значні витрати і порушує родючий шар ґрунту. Лише у прибереж. зоні чорномор. заток за допомогою затопле­н­ня вирощують рис. Найрозпо­всюдженішим і найтехнологічнішим, але водночас енергоємним способом З. є дощува­н­ня. Воду спец. при­строями (дощувал. машини колової або позицій. дії) роз­бризкують у ви­гляді дощу, зволожуючи ґрунт, призем. шар повітря і наземну частину рослин. Різновидом є імпульсне дощува­н­ня (протягом доби кілька разів подають невеликі порції води з метою З. назем. частини рослин і верх. шару ґрунту без проника­н­ня вологи у під­ґрунт. шари). Для поливу плод.-ягід. і овоч. культур за­стосовують мікрозроше­н­ня (мікродощувачами і крапельницями). Внутр.-ґрунт. З. є доціл. за умови не­глибокого заляга­н­ня ґрунт. вод. Вологу в кореневміс. шар ґрунту подають з дрен унаслідок штуч. під­йому рівня ґрунт. вод або із спец. зволожувачів, зокрема з крапельниць, інтегрованих у за­глиблені в ґрунт поливні трубо­проводи. Водний режим ґрунтів регулюють у діапазоні т. зв. продуктив. запасів вологи, при цьому природ. чином оптимізується вміст повітря. Пожив. режим поліпшується внаслідок збільше­н­ня до­ступності роз­чинених водою елементів живле­н­ня для рослин, крім того, з полив. водою можна вносити добрива (фертигація). Т-ра ґрунту під­вищується або знижується до температури полив. води. З. с.-г. культур планують для кожного року на адаптив. принципах від­повід­но до метеорол. та ґрунт. умов, екол.-меліорат. стану земель та ресурсозабезпече­н­ня під час екс­плуатації зрошувальних систем. За умов дотрима­н­ня науково об­ґрунтов. рекомендацій і технологій З. забезпечує під­вище­н­ня продуктивності с.-г. культур в 1,8–2 рази, при порушен­ні встановлених норм поливу може спричинити негативні екол. наслідки, зокрема засоле­н­ня земель, зміну сольового режиму водойм і водотоків, під­топле­н­ня, де­градацію ґрунтів.

В Україні для З. земель на пл. 2,6 млн га збудовано великі зрошувал. системи (95 % цієї площі зрошують дощува­н­ням). Найбільшою серед них є Кахов., перша черга якої роз­рахована на З. 260 тис. га, а найбільша в Європі Кахов. гол. насосна станція — на подачу 530 м³/с води для З. 750 тис. га земель. Станом на 1996 зрошували 2584,8 тис. га земель, 2004–05 — бл. 700 тис. га.

Літ.: Рекомендации по расчету испарения с поверх­ности суши. Ленин­град, 1976; Коваленко П. І., Михайлов Ю. О. Раціональне викори­ста­н­ня води при зрошен­ні. К., 1999; Жовтоног О. І. Планува­н­ня адаптивного екологічно без­печного зроше­н­ня // ВАН. 1999. № 12; Сучасний стан, основні про­блеми водних меліорацій та шляхи їх виріше­н­ня. К., 2001; Ромащенко М. І., Доценко В. І., Оно­прієнко Д. М., Шевелєв О. І. Системи краплин­ного зроше­н­ня: Навч. посіб. Дн., 2007.

Ю. О. Михайлов

Завантажити статтю