Зрошувальна система

Визначення і загальна характеристика

ЗРО́ШУВАЛЬНА СИСТЕ́МА — комплекс гідротехнічних споруд, що забезпечують зрошення певного масиву сільськогосподарських земель. З. с. роз­різняють за способом (поверх­неве, дощува­н­ня, аерозол. зволоже­н­ня, під­ґрунт., краплин­не) та часом (одноразове і регулярне) зроше­н­ня, за способом забору води (самопливом чи мех. водопід­йом), за кон­струкцією (від­криті, закриті, або трубчасті та комбіновані). Тип З. с. залежить від конкрет. топогр., ґрунт., гідрогеол. умов і техніки зроше­н­ня. Буд-во З. с. в Україні має певні особливості: пере­важа­н­ня машин. водопід­йому і дощува­н­ня як способу поливу, будівництво дренажу, зрошувал. мережі здебільшого комбінов. типу з широкозахват. дощувал. машинами. Це дає змогу забезпечити водооблік, значний рівень автоматизації водорозподілу і водорегулюва­н­ня, економію води, високу ефективність дії мережі та викори­ста­н­ня землі, зменшити навантаже­н­ня на екосистеми та поліпшити умови механізації с.-г. робіт. Серед найбільших З. с. в Україні — Бортницька зрошувальна система, Дунай-Дністровська зрошувальна система, Інгулецька зрошувально-обводнювальна система, Каховська зрошувальна система, Нижньодні­провська зрошувальна система, Пів­нічно-Рогачицька зрошувальна система, Приазовська зрошувальна система, Салгирська зрошувальна система, Сірогозька зрошувальна система, Татарбунарська зрошувальна система, Фрунзенська зрошувальна система, Явкинська зрошувальна система, а також З. с. в зоні впливу Пів­нічно-Кримського ка­налу.

Літ.: Головко Л. П., Фішер Е. В., Романюк О. І. Дощувальні машини і насосні станції. 2-е вид. К., 1986.

А. В. Яцик

Завантажити статтю