Зубковський Георгій Семенович
ЗУБКО́ВСЬКИЙ Георгій Семенович (15. 08. 1921, с. Бехтери, нині Голопристан. р-ну Херсон. обл. — 13. 11. 2006, Київ) — живописець і графік. Батько І. Зубковської-Скаканді, дід В. Скаканді. Заслужений художник УРСР (1972). Член НСХУ (1956). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1953; викл. В. Касіян, І. Плещинський, А. Середа). Працював у київ. видавництвах «Молодь», «Рад. школа» та ін., ж. «Україна», «Зміна». Основні галузі — станк. живопис і книжк. графіка. Створював портрети, пейзажі. Учасник мистецьких виставок. Окремі роботи зберігаються у Луган., Херсон. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Донбас, шахта 17–17-“біс”» (1951), «Радянський Борислав» (1957), «На варті миру» (1965), «Індустріальне Придніпров’я» (1971); іл. — до кн. «Переджнив’я» Ю. Збанацького (1968), зб. «Козацькі пісні» (1969), «Просто любов» В. Василевської (1984–85), «Поезії» П. Гулака-Артемовського (1988), «Останні орли» М. Старицького, «По степах і хуторах» Д. Марковича (обидві — 1990; усі — Київ); ліногравюра «Київ. Університет імені Т. Шевченка» (1958); акварель «Блакитний туман» (1969).
Рекомендована література
- Ламанова О. Художник-графік Георгій Зубковський (Серед. 1960-х — серед. 1970-х рр.) // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. К., 2000. Вип. 7.