Зуна Мілан
ЗУ́НА Мілан (Zuna Milan; 24. 11. 1881, м. Нови Биджов, нині Чехія — 03. 05. 1960, там само, за ін. даними — Прага) — чеський скрипаль, диригент, педагог. Заслужений артист Чехословаччини (1955). Закін. Празьку консерваторію (1902; кл. скрипки Я. Мажака, композиції — К. Кніттля і К. Штекера). Удосконалював майстерність у О. Шевчика. 1903–05 — концертмейстер і соліст оркестру Львів. філармонії під керівництвом Л. Челянського (1904 — гастролі у Києві). 1905–07 — концертмейстер і диригент Чеської філармонії у Празі, 1907–09 — гол. диригент Міської опери у Празі, 1909–14 — Королів. опери у Заґребі. 1914–31 (з перервами) — гол. диригент Львів. опери та викл. скрипки і диригування у Вищому муз. інституті, де одним з його учнів був Я. Барнич. 1914–16 — викладач у м. Табор (Чехія), 1919–20 — диригент опери і один із засн. Консерваторії у Познані, 1920–23 — організатор і кер. Нац. словац. опери у Братиславі, 1926–30 — диригент Польс. опери в м. Катовіце. Член журі 2-го Міжнар. конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена у Варшаві (1932). У 1933 — диригент, 1939–43 — директор Нац. театру у Празі. 1945–46 — організатор опери в м. Ліберец, 1946–51 — гол. диригент Нац. словац. опери у Братиславі. Виступав також як симф. диригент. 1952 остаточно припинив диригент. діяльність. Переклав польс. мовою лібрето «Русалка» А. Дворжака, словац. — лібрето «Галька» С. Монюшка. На львів. сцені вперше поставив опери: «Королева Сабська» К. Ґольдберґа (1925), «Єнуфа» Л. Яначка (1926), «Вечеря насмішників» І. Джордано (1931), балет «Покривало Перетти» Е. Донаньї (1924), а також опери «Валькірія» (1924), «Золото Рейну», «Зиґфрід» Р. Ваґнера (обидві — 1925), «Мазепа» П. Чайковського, «Фальстаф» Дж. Верді (обидві — 1931).
Рекомендована література
- Y. Burghauser. Slavni češti dirigenti. Praha, 1963;
- L. T. Błaszczyk. Dyrygenci polscy i obcy w Polsce działajacy w XIX і ХХ w. Kraków, 1964.
Завантажити статтю
Людина 
