ІБА́НЬЄС-ФЕРНА́НДЕС Арнальдо (29. 01. 1927, м. Сантандер, Іспанія — 16. 05. 2005, похов. у Києві) — режисер документального кіно. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1987). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1985). Член НСКінУ (1959). У 1937 прибув до Ленін­града (нині С.-Петербург) разом з кількома сотнями сиріт з Іспанії, батьки яких загинули під час громадян. війни або пере­бували за ґратами. Виховувався в елітному дитячому будинку в Під­московʼї. Закінчив кіно­знавчий факультет ВДІКу (Москва, 1952). Від­тоді працював у редакції кіноперіодики, асистент режисера, від 1955 — режисер студії «Укркінохроніка» (Київ). Створив стрічки «Ми — спортс­мени-парашутисти» (1954; приз «Золоте крило» Мкф авіаційних фільмів у м. Віші, Франція), «Люди над хмарами» (1965, автор сценарію; золота медаль 1-го Всесоюзного фестивалю спортивних фільмів у Москві, дипломи Мкф докуменських та спортивних фільмів у Ляйпцизі, Обергаузені (обидва — Німеч­чина), Празі (усі — 1966), гол. приз МОКу Мкф спортивних фільмів у м. Кортіна-дʼАмпец­цо, Італія, 1967). Творча палітра режисера різноманітна. Поряд із захопле­н­ням спортивною тематикою І.-Ф. створив низку докуменських стрічок глибокого громадського звуча­н­ня, звернених до людських почут­тів справедливості, патріотизму, вдячності, миру і дружби між народами. Світо­глядні поклика­н­ня режисера зна­йшли від­ображе­н­ня у кращих його творах: «Великий хліб» (1974, спів­автор; диплом 7-го Вкф, Баку, 1974), «Бабусі, дідусі і... всі ми» (1977), «Вісім тактів забутої музики» (1980; приз «Бронзовий дракон» 19-го Мкф короткометражних фільмів у Кракові, 1982), «Червона ягода чорної кави», «Сиротами не народжуються» (обидва — 1987). Любовʼю до Іспанії пройняті повнометражні документальні фільми «Іду до тебе, Іспаніє!» (1969; 1-а премія 4-го Вкф у Мінську, 1970) і «Тривожне небо Іспанії» (1984). Про І.-Ф. знято фільм «Кисле вино» (1992, реж. А. Сирих, В. Піка).