Іваненко Григорій Васильович
ІВАНЕ́НКО Григорій Васильович (псевд. — Бараба; 09. 11. 1893, с. Довге, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. — 14. 09. 1938, Харків) — громадсько-політичний діяч. Навч. у Дрогоб. гімназії, брав активну участь у нац. молодіж. і січовому рухах. Під час 1-ї світової війни — четар Легіону УСС (відзначився у карпат. боях на рос. фронті), 1915–18 — у полоні в м. Омськ (Росія). 1919 вступив до РКП(б). Від 1920 — політпрацівник Червоної УГА, від 1921 — чл., від 1928 — секр. ЦК КПЗУ. Очолював підпіл. окружкоми партії у Сх. Галичині, був делегатом конгресів Комінтерну. Написав низку брошур і статей з питань рев.-визв. руху в Зх. Україні. Зазнав переслідувань з боку польс. влади, загалом 5 р. провів у тюрмах. Через розбіжності з політикою ВКП(б) і КП(б)У щодо тактики й стратегії визв. боротьби у Зх. Україні та нац. питання 1933 відкликаний в УСРР, заарешт. і засудж. до 10-ти р. ув’язнення. Помер у тюрмі.
Рекомендована література
- Українські січові стрільці 1914–20. 1935;
- Сливка Ю. Ю. Сторінки історії КПЗУ. 1989 (обидві — Львів).
Завантажити статтю
Людина 
