Іванов Вадим Петрович
ІВАНО́В Вадим Петрович (31. 01. 1933, м. Біла Церква Київ. обл. — 14. 06. 1991, Київ) — філософ. Доктор філософських наук (1978), професор (1987). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982). Закін. Київський університет (1955). Працював асист. Ніжин. пед. інституту (Черніг. обл., 1956–59); ст. викл. каф. марксизму-ленінізму Київ. худож. інституту (1962–69); в Інституті філософії АН УРСР (Київ): від 1969 — старший науковий співробітник відділу діалектич. матеріалізму, 1979–87 — заступник директора з наукової роботи, 1987–89 — завідувач відділу філос.-методол. проблем культури; 1989–91 — завідувач кафедри культури Київ. інституту політології та соц. упр. Наукові дослідження: походження й сутність світогляд. та естет. форм сусп. свідомості; світоглядні проблеми людського начала в антропогенезі; теор. інтерпретація феномену доцільності світу людини; співвідношення наук. пізнання та мистецтва, культури й діяльності.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Человеческая деятельность — познание — искусство. 1977; Мировоззрение как форма сознания, самоопределения и культуры личности // Мировоззренчес. культура личности: Филос. проблемы формирования. 1986; Культура и человеческая деятельность // Культура и развитие человека: Очерк филос.-методол. проблем. 1989 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Табачковський В. Антропологічний поворот філософів-шістдесятників у персоналіях: Вадим Іванов // Філос.-антропол. читання’ 96. К., 1997.
Завантажити статтю
Людина 
