Іванов Вадим Петрович

Визначення і загальна характеристика

ІВАНО́В Вадим Петрович (31. 01. 1933, м. Біла Церква Київ. обл. — 14. 06. 1991, Київ) — філософ. Доктор філософських наук (1978), професор (1987). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982). Закін. Київський університет (1955). Працював асист. Ніжин. пед. ін­ституту (Черніг. обл., 1956–59); ст. викл. каф. марксизму-ленінізму Київ. худож. ін­ституту (1962–69); в Ін­ституті філософії АН УРСР (Київ): від 1969 — старший науковий спів­робітник від­ділу діалектич. матеріалізму, 1979–87 — за­ступник директора з наукової роботи, 1987–89 — завідувач від­ділу філос.-методол. про­блем культури; 1989–91 — завідувач кафедри культури Київ. ін­ституту політології та соц. упр. Наукові дослідже­н­ня: походже­н­ня й сутність світо­гляд. та естет. форм сусп. сві­домості; світо­глядні про­блеми людського начала в антропогенезі; теор. інтер­претація феномену доцільності світу людини; спів­від­ноше­н­ня наук. пі­зна­н­ня та мистецтва, культури й діяльності.

Пр.: Человеческая деятельность — по­знание — искус­ство. 1977; Мировоз­зрение как форма со­знания, самоо­пределения и культуры личности // Мировоз­зренчес. культура личности: Филос. про­блемы формирования. 1986; Культура и человеческая деятельность // Культура и развитие человека: Очерк филос.-методол. про­блем. 1989 (усі — Київ).

Літ.: Табачковський В. Антропологічний поворот філософів-шістдесятників у персоналіях: Вадим Іванов // Філос.-антропол. чита­н­няʼ 96. К., 1997.

В. Д. Білодід

Завантажити статтю