Колодяжне

КОЛО́ДЯЖНЕ — село Ковельського ра­йону Волинської області. Колодяжнен. сільс. раді під­порядк. села Будище та Волошки. Знаходиться за 8 км від райцентру та залізнич. ст. Ковель, побл. автошляху Ковель–Луцьк. Пл. 2,76 км². Насел. 720 осіб (2001), пере­важно українці. У центрі села були 2 великі колодязі, вода з яких славилася чудовими смак. якостями. Можливо, саме тому й поселе­н­ня на­звали К. Уперше зга­дано у писем. джерелах 1583 у звʼязку з пере­бува­н­ням на Волині князя А. Курбського. 1564 король Сиґізмунд-Авґуст за заслуги перед Польщею пере­дав йому Ковел. волость, куди входило й К. 1583 у селі мешкало бл. 40 осіб, зокрема 3 родини ремісників. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 К. ві­ді­йшло до Рос. імперії. На поч. 19 ст. належало Качковському. 1797 у Колодяжнен. маєтку нараховувалося 35 дворів, 1848 — 25. У 1849 у селі мешкало 89 осіб. 1881 село при­дбав П. Косач (батько Лесі Українки). Саме у К. минули дитинство та юність майбут. поетеси і громад. діячки. Тут Леся Українка з пере­рвами мешкала від 1881 до 1907. З К. також повʼязані життя та діяльність її матері — ві­домої письмен­ниці Олени Пчілки, сестри історика, фольклориста М. Драгоманова (див. Драгоманови; неодноразово бував у селі). Звідси Леся Українка надіслала І. Франку до друку першу збірку віршів «На крилах пісень». Тут вона написала вірш «Поет під час облоги», цикл «Пісні про волю», поеми «Русалка», «Самсон», драм. твір «Блакитна троянда». 1891 К. нелегально від­відав І. Франко. До родини Косачів при­їжджав й М. Лисенко. Під час 1-ї світової війни майже все населе­н­ня еваку­йовано до Херсон. і Саратов. губ. 1921–39 — у межах кордонів Польщі, від 1939 — УРСР. Від 27 червня 1941 до 17 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівці вбили 50 жит. У К. — заг.-осв. школа; Лесі Українки літературно-меморіальний музей, Будинок культури; фельдшер.-акушер. пункт; готель. Діють реліг. громади УПЦ КП і УПЦ МП. Встановлено погру­д­дя Лесі Українки, обеліск Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. 1960 музей Лесі Українки від­відали Олесь Гончар, М. Бажан, С. Олійник, О. Корнійчук, П. Воронько, М. Стельмах, М. Олійник. Письмен­ник М. Олійник присвятив життю Лесі Українки в К. повісті «Леся» та «Одержима». Серед видат. уродженців — математик Ю. Онопчук, повний кавалер ордена Слави Є. Жилюк.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю