Зосимович Ольга Анатоліївна

Визначення і загальна характеристика

ЗОСИМО́ВИЧ Ольга Анатоліївна (22. 07(04. 08). 1909, Одеса — 05. 12. 1975, там само) — художник театру. Член СХУ (1963). Навч. у студії М. Прахова (Київ, 1930), Одес. худож. училищі (1933–37; викл. Л. Мучник, О. Шовкуненко), Ленінгр. ін­ституті живопису, скульптури та архітектури (нині С.-Петербург, 1937–41; майстерня М. Бобишова). Від 1944 — художник-декоратор, згодом художник-по­становник Одес. театру опери та балету, де оформила ви­стави: «Сільська честь» П. Масканьї (1944, 1958), «Баядерка» (1960), «Дон Кіхот» (1966, 1970) Л. Мінкуса, «Спляча красуня» (1961), «Іоланта» (1971) П. Чай-ковського, «Галька» С. Монюшка (1962), «Спартак» А. Хачатуряна (1962, 1972), «Манон Леско» Дж. Пуч­чіні (1963), «Травіата» Дж. Верді (1975). Створила ескізи декорацій та костюмів до ви­став: «Весі­л­ля Фіґаро» В.-А. Моцарта (1959), «Євгеній Онєгін» П. Чайковського (1960; обидві — студія Одес. консерваторії), «Пер Ґюнт» на музику Е. Ґріґа (1961, Татар. театр опери та балету, м. Казань, РФ), «Дюймовочка» Ю. Русинова (1968, Донец. театр опери та балету). Творчості З. притаман­на реалістична, майже ілюзорна манера від­творе­н­ня образу, місця дії ви­стави. Учасниця мистецьких ви­ставок від 1960. Роботи З. зберігаються у Держ. центр. театр. музеї ім. О. Бахрушина (Москва).

С. Г. Крижевська

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю