ЗА́МКОВА ГОРА́ (Киселівка, Флорівська гора) — історична місцевість у Києві. Є останцем київ. плато (вис. 90–100 м) з крутими схилами. Від­окремлена від осн. київ. плато ур­очищем Гончарі-Кожумʼяки, від Старокиїв. гори — вузьким яром, від г. Щекавиця — річищем Глибочиці (нині вул. Верх­ній Вал і Нижній Вал). Назви повʼязані із замком (знаходився тут від 14 ст.), прі­звищем остан. польс. воєводи Києва А. Киселя (мав резиденцію в серед. 17 ст.), Флорів. Свято-Вознесен. монастирем (володів від 1-ї пол. 19 ст.). Оскільки З. г. мала вигідні природні умови для прожива­н­ня, її заселено ще за часів трипільської культури (3 тис. до н. е.). У ході археол. роз­копок виявлено матеріали під­гірців. типу (5–4 ст. до н. е.), античні вироби (4–3 ст. до н. е.), залишки зарубинецької культури (рубіж ер), матеріали серед. 1 тис. н. е. і 9–17 ст. На думку Б. Рибакова, на З. г. роз­міщувалося поселе­н­ня князя Кия до побудови ним укріплень на Старокиїв. горі. У давньорус. період на цій тер. роз­ташовувався великий ремісн. посад, що засвідчують залишки ремісн. осередків, рештки мурованих споруд. У 14–17 ст. сюди пере­міщено дитинець Києва, зведено потуж. деревʼяний замок — резиденцію князя (згодом — воєводи), місце роз­ташува­н­ня військ. гарнізону. 1482 замок захопив і зруйнував крим. хан Менглі-Ґірей, 1532–45 його від­новлено і пере­будовано: мав 15 триповерх. деревʼяних башт із гарматами, Драб. браму з ланцюг. мостом (до Андріїв. узвозу) та Воєвод. браму (до Житнього торгу). На одній із веж, повернутих у бік Подолу, встановлено великий годин­ник. У замку діяли 3 православні церкви й костел. Після пожежі в серед. 17 ст. його не від­новлювали у звʼязку з будівництвом нової київ. фортеці. У 1-й пол. 19 ст. тер. З. г. пере­дано під кладовище Флорів. Свято-Вознесен. монастирю. Бл. 1835 збудовано велику муровану стіну, 1854–57 — церкву Св. Трійці (зруйнована 1935). Нині це заповід­на археол. територія.