Западина

ЗАПА́ДИНА  — природне пониження в рельєфі земної поверхні. Можуть бути як на суходолі, так і на дні океанів та морів (глибоководні жолоби). На суходолі розрізняють стічні та безстічні (які не мають природ. відтоку вод). Традиційно в геоморфології З. називають дрібні, округлої форми, замкнуті, із плоским дном пониззя на суходолі, що утворюються в осадових гіпсових та карбонат. породах (степові блюдця). Їхні розміри — від кількох метрів до кількох кілометрів, глибина — від десятків сантиметрів до 3–5 м. Малі за розміром З. — мікрозападини — з походження можуть бути карстовими та суфозійними; виникають також при ущільненні пористих порід, напр., лесів. У районах з багаторіч. мерзлотою З. можуть виникати внаслідок термокарсту. Існують дефляційні западини, що утворилися через видування гірських порід вітром. З. в Україні поширені переважно у лісостеп. та степ. природних зонах. На Поліссі зустрічаються моренно-зандрові З. У геології З. називають крупне (десятки та сотні кілометрів) тектонічне заглиблення в кристаліч. фундаменті платформ, заповнене потуж. покривом осадових порід, зокрема в Україні виділяють Дніпровсько-Донецьку западину, Причорноморську западину, Бовтиську западину.

Завантажити статтю