Завалля
ЗАВА́ЛЛЯ — селище міського типу Гайворонського району Кіровоградської області. Знаходиться на лівому березі Південного Бугу, за 170 км від обласного центру, за 22 км від райцентру та за 14 км від залізничної станції Хащувате. Площа 5,99 км2. Населення 5201 особа (2001, складає 89,7 % до 1989), переважно українці. Назву отримало від великих провалів у землі. Вперше згадується у писемних джерелах 1462. Тоді З. перебувало у межах кордонів Великого князівства Литовського та належало князям Коріатовичам. Від 1569 — у складі Брацлавського воєводства. Згодом відійшло у власність графа Потоцького. Через З. у 19 і на початку 20 ст. проходив поштовий шлях від містечка Саврань (нині смт Одеської обл.) до містечка Тернівка (нині село Бершадського р-ну Вінницької обл.). 1880 тут відкрито церковно-парафіяльну школу. Під час воєнних дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жителі зазнали сталінських репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від 31 липня 1941 до 14 березня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. Нацисти вивезли на примусові роботи до Німеччини 50, розстріляли 10 заваллівців. На фронтах 2-ї світової війни воювало 600 жителів, з них 190 загинуло. Від 1957 — смт. Від 1930 тут працює «Заваллівський графітовий комбінат» (див. також Заваллівське родовище графіту). У З. — загальноосвітня школа, школа-інтернат, 2 дитсадки; музична школа, Будинок культури; лікарня; відділення 2-х банків. Діють релігійні громади УПЦ МП, свідків Єгови, євангелістів християн-баптистів. Функціонує народний аматорський хор. Поблизу З. виявлено поселення доби неоліту (6–5 тис. до н. е.), трипільської (3 тис. до н. е.) та черняхівської (2–4 ст. н. е.) культур. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.


