ЗАВІТНЕ́ВИЧ Володимир Зенонович (02(14). 04. 1853, с. Літвяни Мінської губ. — 04. 03. 1927, Київ) — історик, громадський діяч, публіцист. Доктор богословʼя (1902). Дійсний статський радник (1910). Закінчив Мінську духовну семінарію (1875), церковно-історичне від­діле­н­ня Санкт-Петербурзької духовної академії зі ступенем кандидата богословʼя (1878). Від 1879 — учитель Варшавського духовного училища; 1884–1911 — у Київській духовній академії: доцент, від 1899 — екс­траординарний, від 1904 — ординарний професор. Водночас від 1890 — викладач історії Київського ін­ституту шляхетних дівчат. Досліджуючи життя і творчість словʼянофіла О. Хомʼякова, захопився його ідеями. Один з ініціаторів проєкту змін до Статуту духовних академій з виборним началом, унезалежне­н­ням від єпархіального архієрея та посиле­н­ням наукового рівня академій. Як член Пере­дсоборного Присутствія при Священ­ному Синоді (1906) брав участь у роз­роблен­ні про­грами Помісного Собору РПЦ. Після ревізії Київської духовної академії 1908 архі­єпис­копом Антонієм (Храповицьким) таврований як ліберал, борець за автономію Академії та під­бурювач студентів; змушений був 1910 вийти у від­ставку, 1912 обраний почесним заслуженим ординарним професором. Брав участь у подіях щодо вшанува­н­ня памʼяті Т. Шевченка 1914 у Києві, забороненим владою. Делегат Всеросійського Помісного Собору РПЦ у Москві 1917–18. Від 1918 — у складі Ученого комітету Міністерства ісповідань уряду геть­мана П. Скоропадського, де активно роз­робляв пита­н­ня історії Церкви і роз­витку вищої богословської освіти. 1919–27 — позаштатний спів­робітник ВУАН. Член Історичного товариства Нестора-Літописця та Київського релігійно-філософського товариства. Автор праць з історії Давньої Русі (зокрема часів Володимира Великого), України, Білорусі та Росії. За­ймався археологією (роз­копки в землі дреговичів, на території Білорусі та України), ви­вчав і публікував екс­понати Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії (широко дискутоване дослідже­н­ня про т. зв. хрест преподобного Сергія Радонезького та ін.).