Кузьма Орест Леонтійович
КУЗЬМА́ Орест Леонтійович (25. 01. 1893, с. Диниска, нині Дениси Жовків. р-ну Львів. обл. — 15. 12. 1968, м. Коломия Івано-Фр. обл.) — перекладач, педагог, есперантист, громадсько-культурний діяч. Від 1897 мешкав у Коломиї. Закін. Коломий. гімназію (1913), студіював філософію і природн. науки у Віден. університеті (1913–18). Під час 1-ї світової війни — у легіоні УСС. 1908 самотужки вивчив есперанто. У Коломиї: редагував перший укр. журнал мовою есперанто «Ukraina Stelo» («Зоря України», 1913, 1914, 1922–30); очолював друкарню окруж. військ. команди у період ЗУНР, де видавав г. «Покутський вісник» (1918–19), «Січовий голос» (1919) тощо; від 1922 — вчитель хімії та природознавства у гімназіях і школах. Депутат Нар. зборів у Львові (1939), які проголосили возз’єднання Зх. України з УРСР в єдину Українську Державу. 1956 повернувся до Коломиї. Серед учнів — Р. Іваничук, Д. Павличко. Популяризував мовою есперанто у світі укр. історію, культуру, літературу, зокрема творчість Т. Шевченка; 1913–18 надрукував у Відні низку автор. фотолистівок на укр. тематику. 1914 написав ст. «Тарас Шевченко. Біографія», підготував і видав потрій. номер (№ 3–5), присвяч. 100-річчю від дня народж. Кобзаря. Написав брошуру «Як друкується книжка» (1921), передмову «Ключ до есперанто» до «Українсько-есперантського словника» К. Вербицького; автор і видавець «Повного підручника до науки міжнародної мови есперанто» (обидва — 1922; усі — Коломия), де вміщено твори Т. Шевченка «Заповіт» (перекл. Г. Якимчука), «Катерина» (перекл. В. Дев’ятніна), «Садок вишневий коло хати» (1922), «Лічу в неволі дні і ночі» (перекл. Й. Солткевича) і «Стінний календар» А. Кримського (перекл. В. Атаманюка). Брошуру К. «Міжнародна мова есперанто» (1932) конфіскувала польс. влада. Переклав мовою есперанто окремі твори Т. Бордуляка, Леся Мартовича, В. Стефаника, І. Франка. Учасник всесвіт. конгресів есперантистів у Кракові (1913, 1931). Співзасн. і секр. Товариства укр. есперантистів «Поступ» у Коломиї. Репресов. 1946, вивезений до Сибіру. Реабіліт. 1956. Ім’ям К. названо вулицю у Коломиї, на його будинку відкрито мемор. дошку (2013).
Рекомендована література
- Андріанова Н. Невтомний трудівник // ЛУ. 1969. № 5;
- Матвіїшин Я. Орест Кузьма // Укр. календар. Варшава, 1978;
- Книш З. Коломия — колиска українського есперанта // Коломия й Коломийщина. Філядельфія, 1988;
- Полєк В. Небуденні заслуги Ореста Кузьми // Всесвіт. 1989. № 3;
- Юсип Д. Радість добротворення // Реабіліт. історією. Івано-Фр. обл. Т. 1. Ів.-Ф., 2000.