Кузьма Орест Леонтійович

Визначення і загальна характеристика

КУЗЬМА́ Орест Леонті­йович (25. 01. 1893, с. Диниска, нині Дениси Жовків. р-ну Львів. обл. — 15. 12. 1968, м. Коломия Івано-Фр. обл.) — пере­кладач, педагог, еспе­рантист, громадсько-культурний діяч. Від 1897 мешкав у Коломиї. Закін. Коломий. гімназію (1913), студіював філософію і природн. науки у Віден. університеті (1913–18). Під час 1-ї світової вій­­ни — у легіоні УСС. 1908 самотужки ви­вчив есперанто. У Коломиї: редагував перший укр. журнал мовою есперанто «Ukra­ina Stelo» («Зоря України», 1913, 1914, 1922–30); очолював друкарню окруж. військ. команди у період ЗУНР, де видавав г. «Покутський вісник» (1918–19), «Сі­човий голос» (1919) тощо; від 1922 — вчитель хімії та природо­знавства у гімназіях і школах. Де­путат Нар. зборів у Львові (1939), які проголосили воз­зʼ­єд­на­н­ня Зх. України з УРСР в єдину Українську Державу. 1956 повернувся до Коломиї. Серед учнів — Р. Іваничук, Д. Павличко. Популяризував мовою еспе­ранто у світі укр. історію, культуру, літературу, зокрема творчість Т. Шевченка; 1913–18 на­друкував у Відні низку автор. фотолистівок на укр. тематику. 1914 написав ст. «Тарас Шевченко. Біо­графія», під­готував і видав потрій. номер (№ 3–5), присвяч. 100-річчю від дня народж. Кобзаря. Написав брошуру «Як дру­кується книжка» (1921), перед­мову «Ключ до есперанто» до «Українсько-есперантського словника» К. Вербицького; автор і видавець «Повного під­руч­ника до науки між­народної мови есперанто» (обидва — 1922; усі — Коломия), де вміщено твори Т. Шевченка «Заповіт» (перекл. Г. Якимчука), «Катерина» (перекл. В. Девʼятніна), «Садок вишневий коло хати» (1922), «Лічу в неволі дні і ночі» (перекл. Й. Солткевича) і «Стін­ний календар» А. Крим­ського (перекл. В. Атаманюка). Брошуру К. «Між­народна мова есперанто» (1932) конфіскувала польс. влада. Пере­клав мовою есперанто окремі твори Т. Бордуляка, Леся Мартовича, В. Сте­фаника, І. Франка. Учасник все­світ. кон­гресів есперантистів у Кракові (1913, 1931). Спів­засн. і секр. Товариства укр. есперантистів «По­ступ» у Коломиї. Ре­пресов. 1946, вивезений до Сибіру. Реабіліт. 1956. Імʼям К. на­звано вули­цю у Коломиї, на його будинку від­крито мемор. дошку (2013).

Літ.: Андріанова Н. Не­втомний трудівник // ЛУ. 1969. № 5; Матвіїшин Я. Орест Кузьма // Укр. календар. Варшава, 1978; Книш З. Коломия — колиска українського есперанта // Коломия й Коломийщина. Філядельфія, 1988; По­лєк В. Небуден­ні заслуги Ореста Кузьми // Всесвіт. 1989. № 3; Юсип Д. Радість добротворе­н­ня // Реабіліт. історією. Івано-Фр. обл. Т. 1. Ів.-Ф., 2000.

М. В. Савчук

Завантажити статтю