Загайкевич Богдан Вікторович
ЗАГАЙКЕ́ВИЧ Богдан Вікторович (05. 02. 1887, Тернопіль — 20. 08. 1967, м. Ірвінґтон, шт. Нью-Джерсі, США) — педагог, громадський діяч. Брат В. Загайкевича. Навч. у гімназіях в Тернополі та Львові, 1912 закін. Львів. університет. Працював в Укр. чол. гімназії (1912–14, 1922–39) та Укр. інституті для дівчат (1922–23) у м. Перемишль (нині Польща). 1914–18 — поручник УСС, 1918–19 — сотник УГА (командир куреня у піхот. полку). Був у Перемишлі кер. товариства «Боян» при філії Вищого муз. інституту ім. М. Лисенка (від 1922), співзасн. і дир. управи Укр. регіон. музею «Стривігор» (від 1932), одним із кер. Товариства прихильників укр. мистецтва та ін. 1941–44 — голова окруж. Укр. допомогового комітету. 1944 емігрував, до 1950 — голова таборової ради у м-ку Берхтесґаден (Німеччина). Від 1950 — у США. Вчителював у м. Елізабет (шт. Нью-Джерсі) та Ірвінґтоні. Голова Ради регіон. комітетів НТШ у США, чл. УВАН (кер. її книгознав. секції). Ред. і співавт. кн. «Перемишль — західний бастіон України: Збірник матеріалів до історії Перемишля і Перемиської землі» (Нью-Йорк; Філадельфія, 1961), автор переказу розвідки О. Зубрицького «Дещо з минувшини Перемишля» (г. «Надсянська земля», 1939, ч. 1), низки статей істор. і пед. тематики.
Рекомендована література
- Українська державна чоловіча гімназія в Перемишлі. 1895–1995. Дрогобич, 1995.
Завантажити статтю
Людина 
