Загорський Микола Степанович
ЗАГО́РСЬКИЙ Микола Степанович (14(27). 10. 1906, с. Пединівка Звенигород. пов. Київ. губ., нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 19. 10. 1960, Запоріжжя) — фахівець у галузі металургії. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1931). Відтоді працював на Дослід. алюмінієвому заводі у Ленінграді (нині С.-Петербург); 1931–50 (з перервами) — на Дніпров. алюмінієвому заводі (Запоріжжя): 1948–50 — гол. інж.; 1942–48 — гол. інж. Сталін. алюмінієвого заводу (нині Новокузнецьк Кемеров. обл., РФ); 1950–54 — у Запоріз. буд.-монтаж. упр. тресту «Алюмінспецмонтаж»: 1950–52 — гол. інж., 1952–54 — нач.; 1954–55 — гол. інж. Іршин. буд.-монтаж. упр. тресту «Запоріжалюмінбуд» (Житомир. обл.). Від 1955 — в інституті «Укрдіпрокольормет» (Запоріжжя): 1955, 1959–60 — гол. інж., 1955–56 — нач. проект. відділу, 1956–59 — директор Осн. наук. інтереси присвячені проблемам виробництва алюмінію. Під його керівництвом запроектовано вперше в СРСР потужне пром. виробництво титану. Розробив нові конструкції катода й алюмінієвої ванни, застосував «зворот.» струм для її розігріву.