Загорський Юрій
ЗАГО́РСЬКИЙ Юрій (справж. — Залета Юрій Іванович; 06. 10. 1939, с. Колбовце, нині Бардіїв. округу, Словаччина) — письменник, драматург. Член НСПУ (2002). Разом із родиною 1947 переїхав у Рівнен. обл. Закін. філол. факультет Львів. університету (1962) та факультет франц. мови Горлів. пед. інституту іноз. мов (Донец. обл., 1967). Учителював. 1980 заарешт., за звинуваченням у антирад. діяльності (написав програму Комітету нац. порятунку) засудж. до 6-ти р. Покарання відбував на Уралі (РФ). Після звільнення працював різноробочим. Від 1996 — викладач чес. мови, референт-перекладач Рівнен. інституту слов’янознавства Київ. славіст. університету. Дебютував 1963 оповіданням у г. «Радянська Донеччина» (Донецьк). Осн. ідея творів — збереження заг.-люд. цінностей.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Хто витримає спеку: Оповідання. К., 1969; Липнева ніч: Вірші. Р., 1995; Не обзиваються громи: Вірші. Р., 1998; Вчителько моя. Не все те золото: П’єси. Р., 2000; Виклик зимі: Вірші. Р., 2003; З вирію повернулися не всі: П’єса. Костопіль, 2004; На кургані: Вірші. Р., 2006.
Рекомендована література
- Мушкетик Ю. Вічно зелене дерево життя // ЛУ. 1971, 12 берез.;
- Рогоза Б. Листя кленової гілки // Дніпро. 1972. № 7;
- Доленко С. Його благословив сам Григір // Нова Волинь. 2002, черв.
Завантажити статтю
Людина 
