Загрійчук Анатолій Леонтійович
ЗАГРІЙЧУ́К Анатолій Леонтійович (15. 01. 1951, м. Жмеринка Вінн. обл. — 08. 02. 2014, там само) — письменник, священик. Член НСПУ (1996). Закін. Вінн. пед. інститут (1977). Учителював, очолював Жмерин. рай. будинок творчості школярів (смт Браїлів). 1995 прийняв сан священика, від 2000 — настоятель Свято-Покров. церкви у с. Демидівка (Жмерин. р-н). Дебютував 1967 як поет у г. «Нові горизонти» (Жмеринка). У творчості схилявся до неоромантизму. Писав на реліг.-філос. та істор. тематику, звертаючись до роздумів про сучасну кризу духовності. Цікавився поділ. фольклором, етнографією, збирав нар. псалми. Співавтор кн. «Подільські стожари: Дещо з історії Демидівки: Оповідання, краєзнав. нарис» (В., 2004).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Жарини: Поезії. К., 1991; Обличчя: Зб. поезій. Поема. Драм. етюд. В., 1994; І я, о Господи, чернець: Поезії. В., 1996; Різдвяне віконечко: Зб. віршів для дітей. В., 1998; Дзвони по душі: Зб. прози. В., 2002; Страсна свічка у долонях: Поезії. К., 2003; Ще зозуля кує…: Поезії. Переклад «Слова о полку Ігоревім». Жмеринка, 2005; Житній хліб і грудочка цукру: Роман-фуга. В., 2008.
Рекомендована література
- Барабан Л. Вічні медитації Анатолія Загрійчука // Народознавство. 2002. № 63;
- Яровий О. «Благослови, любове…» // ЛУ. 2004, 19 серп.
Завантажити статтю
Людина 
