ЗАГУ́РСЬКИЙ Олександр (1871, Львів — 1944, там само) — скульптор. Закінчив Львівську художньо-промислову школу (1895). Від 1898 працював у Львові. Власник каменярської майстерні; 1900–19 спів­власником був А.-Т. Дуда, з яким виконали оздобле­н­ня на фасаді костелу реформатів у Львові (1900), памʼятник королю Яну ІІІ Собеському у м. Жовква (нині Львівська обл.; 1903, модель С.-Е. Чапека); над­гробні памʼятники на Личаківському цвинтарі у Львові — А. Мравінчиць (1904, з орнаментикою у стилі сецесії), О. Леваю (близько 1905), Б. Шварце (1907), польським пов­станцям 1863 (1909, автор моделі статуї Ш.-В. Шидловського — Ю. Хмелінський), письмен­ника М. Гавалевича (1910, у формі неоготичної каплички). 1919–39 створював над­гробні памʼятники само­стійно, для викона­н­ня складних композицій за­прошував інших скульпторів. Найчастіше звертався до релігійних мотивів. На памʼятниках Я. Котуському (близько 1918, Личаківський цвинтар) й Б.-О. Команек (близько 1935, цвинтар на Знесін­ні) помістив зображе­н­ня голови скорботної Богоматері, на могилах інженера І. Гарана (1926) та Е. Кромбгольц (1935) на Личаківському цвинтарі — горельєфи з екс­пресивно трактованою пів­фігурою Христа. На тему страждаючого Христа створено рельєф на памʼятнику родині Терликовських (1920-і роки) на кладовищі в м. Янів (нині смт Івано-Франкове Львівської обл.). На могилі В. Вернера на Личаківському цвинтарі 1923 по­ставив камʼяну статую Богоматері, на могилі А. Голонки (кладовище в м. Рава-Руська, нині Львівської обл.) — фігуру ангела (близько 1937). Серед кращих творів майстерні З. — над­гробок О. Гіршберґ (бл. 1921) з витончено модельованими сецесійними рельєфами скорботних жінок на Личаківському цвинтарі, памʼятник О. Кравчук (1931, цвинтар у м. Махнувек, нині Під­карпатське воєводство, Польща) з фігурою дівчини.