Задорожна Наталія Валентинівна

ЗАДОРО́ЖНА Наталія Валентинівна (06. 07. 1959, Київ) — графік. Дочка І.-В. Задорожного, дружина А. Тертичного. Член НСХУ (1989). Закін. Київський художній інститут (1983; викл. В. Чебаник). На творчій роботі. Працює у Києві: 1997–2002 на анімац. студії «Борисфен–Лютес»; 2004–07 — у видавництві «Школа»: худож. ред., гол. художником. На творчій роботі. Учасниця всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1982. Персон. — у Києві (1999). Творчість З. присвяч. укр. жінці та селу. Створює дереворити, рисунки пером і гуашшю, іл. до книг. Окремі роботи зберігаються у Запоріз. ХМ.

Тв.: серія дереворитів до казки «Котигорошко» (1983); серія гуашей «Карпати» (1996); малюнки — «Сон», «На полонині», «Двір», «Біля хати» (усі — 1996–2002); гуаші — «Тривога» (1998), «Кавун», «Благовіщення», «Білий налив», «Яблука» (усі — 2002); іл. та заставки до зб. «Українські народні казки та легенди» (К., 2005).

І. В. Вештак-Остроменська

Основні твори

серія дереворитів до казки «Котигорошко» (1983); серія гуашей «Карпати» (1996); малюнки – «Сон», «На полонині», «Двір», «Біля хати» (усі – 1996–2002); гуаші – «Тривога» (1998), «Кавун», «Благовіщення», «Білий налив», «Яблука» (усі – 2002); іл. та заставки до зб. «Українські народні казки та легенди» (К., 2005).