ЗАДУ́РА Бог­дан (Zadura Bohdan; 18. 02. 1945, м. Пулави, нині Люблін. воєводство, Польща) — польський письмен­ник, пере­кладач. Закін. факультет філософії Варшав. університету (1969). Працював ред. квартальника «Akcent» (1980–2004); від 2004 — гол. ред. ж. «Тwórczość». У перших зб. поезій тяжів до неокласицизму, а згодом звернувся до деміфологізації істор. памʼяті, акцентува­н­ня на повсякден. житті з його непередбачуваністю, випадковістю. Пере­кладає польс. мовою твори рос., англ., угор., а також укр. письмен­ників, зокрема Д. Павличка («Таємниця твого облич­чя», Люблін, 1989; «Наперсток», Кошалін, 2000), С. Жа­дана («Історія культури початку столі­т­тя», 2005), Ю. Андруховича («Пісні для мертвого півня», 2005; 2007), В. Махна («34 вірші про Нью-Йорк і не тільки», 2005; усі — Вроцлав). В антології «Wiersze zawsze są wolne» (Wrocław, 2005) у пере­кладі З. опубл. поезії Д. Павличка, Е. Андієвської, М. Холодного, Г. Чубая, М. Рябчука, В. Цибулька, Н. Гончара, Г. Петросаняк, С. Жа­дана та ін.