Заїкін В’ячеслав Михайлович
ЗАЇ́КІН В’ячеслав Михайлович (крипт.: Т. Б., В. З. та ін.; 1896, м. Вовчанськ, нині Харків. обл. — 27. 08. 1941, Чернігів) — історик. Закін. Харків. університет (1918), де був залишений для підготовки до професор. звання. Від 1917 вчителював у Харкові, співпрацював з укр. часописами. 1920 захистив дис. «Соединение Украины с Московским государством в 1654 г.». З метою уникнути переслідувань із боку рад. влади виїхав на Кубань, 1922 нелегально емігрував до Польщі. Викладав на Вищих курсах українознавства та у Варшав. університеті. Від 1937 — науковий співробітник Інституту соц. та екон. історії Львів. університету, проф. Львів. політехніки. Автор праць з історії укр. Церкви та церк. права, бібліогр. й історіогр. оглядів наук. літ-ри. Після вступу рад. військ на тер. Зх. України 22 березня 1940 заарешт., 4 серпня 1941 засудж. до розстрілу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Основні риси суспільного світогляду кирило-методіївців // Наш світ. 1921. № 5; З найдавнішої історії східних слов’ян: Їх походження і розселення у світлі сучасної археології // Стара Україна. 1924. № 11; Професор Іван Огієнко як церковний і громадський діяч і як учений. Варшава, 1925; Украинская историческая литература последних лет. Прага, 1925; Участие светского элемента в церковном управлении, выборное начало и «соборность» в Киевской метрополии в ХVІ и ХVІІ вв. Варшава, 1930; Історично-юридична наука української еміграції та головні ідеологічні напрями. Л., 1937; Zarys dziejów ustroju Kościola wschodnioslowiańskiego. Podzial na okresy. Lwów, 1939.
Рекомендована література
- Пашуто В. Т. Русские историки-эмигранты в Европе. Москва, 1992;
- Портнов А. Про В’ячеслава Заїкина // Молода нація. 2004. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
