Заїкін Іван Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ЗАЇ́КІН Іван Михайлович (Заикин Иван Михайлович; 05(17). 11. 1880, с. Верхнє Тализіно, нині Нижньогород. обл., РФ — 22. 11. 1948, Кишинів) — російський атлет, борець, авіатор. Один з найвидатніших борців поч. 20 ст. Демонстрував феномен. фіз. силу: переносив на спині корабел. якір вагою 300 кг, на його грудях розбивали молотом величезне каміння, на спині гнули залізні палиці та залізничні рейки, виконував різноманітні силові номери. Переможець Всерос. любител. чемпіонату з важкої атлетики (С.-Петербург, 1904), де головою журі був піонер розвитку важкої атлетики та боротьби в Україні Є. Гарнич-Гарницький. Почав займатися боротьбою, виступаючи на цирк. арені братів Меркульєвих. Навч. борців. майстерності у польс. спортсмена та тренера В. Питлясинського, згодом — у І. Піддубного (провів з ним 15 поєдинків, з яких 10 програв, 5 звів унічию). Від 1905 виступав на цирк. аренах різних міст країн Європи, Америки, Африки, Австралії. Перемагав відомих борців братів-поляків Станіслава та Владека Збишко-Циганєвичів, італійця Д. Райцевича, американців Г. Дженсона, Д. Гоуді та ін. Як тренер підготував В. Херца. Закін. Авіац. школу в Парижі (1910) та отримав диплом пілота. У тому ж році повернувся у Росію та уклав договір з братами Пташниковими на демонстрацію польотів у різних містах. Перший політ здійснив у Харкові, згодом — в Одесі, Москві. Встановив декілька рекордів Росії з дальності польотів за маршрутами Одеса–Харків, Воронеж–Москва. 12 листопада 1910 в Одесі закінчив кар’єру авіатора після невдалого польоту з О. Купріним (згодом описав цей епізод), що ледве не закінчився трагічно для обох під час посадки аероплана. З. повернувся до виступів на цирк. аренах. Профес. діяльність спортсмена пов’язана з Пд.-Зх. краєм. На поч. борців. кар’єри познайомився з С. Уточкіним в Одесі, з яким здійснював польоти на повітр. кулі Деревницького. Був у дружніх стосунках з О. Купріним, М. Горьким, Є. Гарнич-Гарницьким, Л. Мацієвичем, К. Павленком, О. Мазуром. 1920 емігрував за кордон, від 1934 мешкав у Кишиневі. 1945 перебував у Ленінграді (нині С.-Петербург) на святкуванні 60-річчя вітчизн. важкої атлетики, де зустрівся з ветеранами цього виду спорту, зокрема з І. Піддубним. Про З. як авіатора студією «Ленфільм» в Одесі знято біогр. фільм «Повітроплавець» (1975, реж. А. Вехотко, Н. Трощенко). У Кишиневі відкрито мемор. музей З. та названо його іменем вулицю. У Молдові щорічно проходить турнір пам’яті З.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю