Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. академіка О. Івченка

«ЗАПОРІ́ЗЬКЕ МАШИНОБУДІВНЕ́ КОНСТРУ́КТОРСЬКЕ БЮРО́ “ПРОГРЕ́С” ім. академіка О. Івченка» («Івченко-Про­грес») — державне під­приємство у галузі авіаційного двигунобудува­н­ня. Під­порядк. Мін-ву пром. політики України. Засн. 5 травня 1945 як ДКБ № 478 з роз­робле­н­ня нових і модернізації раніше створених авіац. двигунів серед. і малої потужності для цивіл. авіації, основу якого склали досвідчені спеціалісти заводу № 29 (нині Запоріз. моторобуд. завод — гол. структурна одиниця ВАТ «Мотор Січ») на чолі з О. Івченком (1945–68). Від 1966 — Запоріз. маш.-буд. КБ «Про­грес», 1994 присвоєно імʼя засн. і першого керівника. 1946 у ДКБ створ. дослід. зразок першого у світі поршн. двигуна повітр. охолодже­н­ня спеціально для вертольотів М-26ГР (гелікоптер., редуктор.) потуж. 500 к. с. (1948 кон­структорів О. Івченка, В. Лотарева та О. Анашкіна нагородж. Сталін. премією). 1947 після ви­пробувань отримав індекс «АІ» і встановлювався на вертольотах Г-4, Б-5, Б-9, Б-10, Б-11, Як-100 (всього виготовлено бл. 30-ти дослід. вертольотів та 250 таких двигунів і його модифікацій — АІ-26ГРФ потуж. 550 к. с. та АІ-26ГРФЛ потуж. 575 к. с.). Більшість рад. дослід. та серій. вертольотів оснащено двигунами, спроектованими у запоріз. ДКБ № 478. 1948 роз­роблено унікал. двигун АІ-14, яким були оснащені літаки Як-12, Як-18 навч.-тренув. та бо­йового при­значе­н­ня (АІ-14Р потуж. 265 к. с.; серійно випущено понад 12 тис. літаків у СРСР, Польщі та Китаї, з них — бл. 8,5 од. із двигунами АІ-14; всього у цих країнах виготовлено понад 12,5 тис. двигунів АІ-14Р різних модифікацій), а також літак короткого зльоту і посадки Ан-14 («Бджілка»; серійно випущено 332 літаки). Цей двигун за­стосовують і донині на тисячах легких навч.-тренув., спорт.-пілотаж., адм. і с.-г. літаках й екс­плуатують у багатьох країнах світу. Вертоліт. варіант двигуна АІ-14В потуж. 255–280 к. с. встановлювали на судн. багатоцільові вертольоти Ка-15 і Ка-18 (всього виготовлено 465 машин та 1200 двигунів). Особливо плідно тоді під­приємство спів­працювало із КБ ім. М. Міля, зокрема у короткі терміни роз­роблено двигун АІ-26В потуж. 575 к. с. (виготовлено понад 4 тис. од.; у Польщі випускався під маркою Lit-3) для вертольота Мі-1 (1953), який мав понад 10 модифікацій і будувався у СРСР та Польщі (всього збудовано 2691 вертоліт). 1957 створ. поршн. пусковий двигун АІ-2МК (серійно виготовлено понад 5 тис. од.) для запуску за­значених маршових двигунів. 1953 КБ роз­почало роботи зі створе­н­ня газотурбін. двигунів, зокрема виготовлено потуж. турбо­стартер ТС-12 (понад 2,5 тис. од.) для двигуна НК-12, яким оснащували літаки Ан-22, Ту-95, Ту-126, Ту-142 та Ту-114. 1957 успішно проведено ви­пробува­н­ня першого вітчизн. одновального турбогвинт. двигуна АІ-20, роз­робленого колективом КБ (1960 від­значено Ленін. премією). Його модифікації потуж. 4000–5250 к. с. (всього виготовлено бл. 14 тис. од.) встановлено на пасажир. (Ан-10, Іл-18) та військ. при­значе­н­ня (Ан-8, Іл-20, Іл-22) літаках, а також екс­плуатуються й нині на Ан-12, Ан-32, Бе-12, Іл-38. 1958 для літаків Ан-24, Ан-26, Ан-30 роз­роблено турбогвинт. двигун АІ-24 потуж. 2550 к. с. (загалом випущено бл. 11 750 од. різних модифікацій). Для двох перших дослід. вертольотів В-8 (Мі-8) 1960 виготовлено 11 турбовальних двигунів АІ-24В потуж. 2000 к. с. На поч. 1960-х рр. роз­почато роз­робле­н­ня двоконтур. двигунів, зокрема 1965 для пасажир. літака Як-40 створ. двовальний АІ-25 макс. тягою 1500 кгс (серійно виготовлено 6326 од.), який екс­плуатувався також на польс. с.-г. літаку М-15. 1973 для чехослов. літаків L-39 створ. його модифікацію АІ-25ТЛ тягою 1720 кгс (випущено понад 5,1 тис. од., нині в екс­плуатації бл. 2650 двигунів у 37-ми країнах світу). Модифікація двигуна АІ-25ТЛК встановлюється на китай. літак JL-8 (в екс­плуатації понад 200 од.), а АІ-25ТЛ 300.11 — на без­пілотні літал. апарати. 1971 для пасажир. літака Як-42 у КБ спроектовано перший в СРСР турборе­актив. двоконтур. двигун Д-36 з великим ступенем двоконтурності і макс. тягою 6500 кгс, модифікації якого успішно екс­плуатуються на військ.-транс­порт. і багатоцільових літаках Ан-72, Ан-74 та пасажир. Ан-74ТК-300 (випущено бл. 1700 таких двигунів, нині в екс­плуатації понад 720 од.). У серед. 1970-х рр. на його базі створ. найпотужніший та най­економніший на той час у світі двигун Д-136 потуж. 11 400 к. с. для військ.-транс­порт. вертольота Мі-26 (виготовлено 945, в екс­плуатації бл. 400 двигунів). У 1960-х рр. КБ роз­робляло також допоміжні силові установки АІ-8, АІ-9, АІ-9В для цивіл. і військ. авіації (виготовлено бл. 13 тис., в екс­плуатації понад 7 тис. од.). У рамках військ.-тех. спів­робітництва країн-учасниць Ради екон. взаємодопомоги 1984 спроектовано турборе­актив. двовальний двигун ДВ-2 макс. тягою 2200 кгс для чехослов. літака L-59 (від 1991 серійно випускався у Словач­чині — 70 од.; встановлювався також на дослід. зразках рос. (Як-130) та китай. (L-15) виробництва). У 1-й пол. 1980-х рр. осн. зуси­л­ля під­приємства спрямовано на створе­н­ня турборе­актив. двовального двигуна надвисокої тяги для стратег. військ.-транс­порт. літака Ан-124 («Руслан»), в результаті чого роз­роблено потуж. двигун Д-18Т тягою 23 430 кгс, яким оснащено також найвантажопід­йомніший у світі літак Ан-225 («Мрія»; серійно виготовлено 251, в екс­плуата- ції 188 од.). 1985 створ. і ви­пробувано перший у світі демонстрац. дослід. тривальний двигун Д-236Т (виготовлено 2 од. з метою від­працюва­н­ня про­блем. питань, повʼязаних зі створе­н­ням двигунів гвинтовентилятор. схеми). На поч. 1990-х рр. колективом під­приємства створ. унікал. турбогвинтовентилятор. двигун Д-27 макс. потуж. 14 000 к. с. (проходить льотні держ. ви­пробува­н­ня на літаку Ан-70). Нині проводяться під­готовчі роботи щодо їхнього серій. виробництва, а також роз­робляється модифікація двигуна — АІ-127 потуж. 14 500 к. с., сімейство турборе­актив. двигунів із надвисоким ступенем двоконтурності (бл. 13-ти) АІ-727 тягою 10 000–11 500 кгс для літаків Ан-148Т та МС-21. 1998 у серійне виробництво впроваджено двигун нового поколі­н­ня Д-436 тягою 6400–8200 кгс, яким оснащені літак-амфібія Б-200 та літаки Ту-334 і Ан-148 (виготовляють на «Мотор Січі» та двох рос. під­приємствах). У 2000-х рр. проводяться роботи щодо подальшого збільше­н­ня ресурсу та надійності серій. турбогвинт. двигунів ТВ3-117ВМА-СБМ1 і допоміжних АІ9-3Б для літака Ан-140; роз­робляється сімейство турборе­актив. двигунів АІ-222 тягою 2200–4500 кгс для сучас. навч.-бо­йових літаків (нині завершено льотні держ. ви­пробува­н­ня двигуна АІ-222-25 тягою 2500 кгс на літаку Як-130 і проводяться стенд. ви­пробовува­н­ня його модифікації АІ-222-25Ф тягою 4200 кгс на форсаж. режимі для легких військ. літаків; установлюв. серійна партія двигунів АІ-222-25 виготовляється в кооперації із ВАТ «Мотор Січ» та рос. під­приємством «Салют»); створ. малорозмір. турбовальний двигун АІ-450 потуж. 465 к. с. для вертольота Ка-226 (дослідна партія виготовляється на «Мотор Січі»; проводиться під­готовка серій. виробництва), на базі якого проектуються модифікації — АІ-450М із заднім виводом вала (400 к. с.) для вертольота Мі-2М та АІ-450-2 (630–730 к. с.) для вертольотів типу «Ансат», а також турбогвинт. двигуни АІ-450С (400–465 к. с.) і АІ-450С-2 (630–730 к. с.) для легких літаків типу Як-18, Як-152, СМ-92Т, модифікації двоконтур. турборе­актив. двигунів АІ-450БП (409 кгс) і АІ-450-2БП (560 кгс) для легких багатоцільових літаків і без­пілот. літал. апаратів. Використовуючи досвід створе­н­ня двигунів АІ-222-25, АІ-222-25Ф і Д-27, проектується турборе­актив. двигун АІ-9500Ф, при­значений для викори­ста­н­ня у складі силових установок легких бо­йових літаків. Для під­вище­н­ня вантажопід­йомності та ефективності транс­порт. літака Ан-124-100 проводяться роботи зі створе­н­ня модифікації двигуна Д-18Т серії 4 тягою 25 830 кгс; для модернізації навч.-тренув. літака L-39 та базі двигуна АІ-25ТЛ роз­роблено модифікацію АІ-25ТЛШ (введено бо­йовий режим під­вищеної макс. тяги до 1850 кгс), що продовжить термін екс­плуатації літака на 10–15 р. (у грудні 2008 двигун про­йшов держ. льотні ви­пробува­н­ня). Роз­роблені й апробовані ідеї, технології і матеріали за­стосовують не лише в нових пер­спектив. двигунах, а й при модифікації існуючих серій. газотурбін. двигунів, що забезпечує нові можливості та якісні покраще­н­ня характеристик літал. апаратів.

Окрім осн. напряму діяльності, у 1950-х рр. КБ роз­почало роз­робле­н­ня двигунів та приводів для потреб нар. господарства: поршн. двигуни АІ-2 для бензопилки «Дружба» (виготовлено понад 3 млн од.), АІ-14РС (бл. 450 од.) для аеросаней «Сєвер-2», Ка-30, судна на повітр. подушці «Райдуга», сімейство гоноч. двигунів «СІЧ» для водно-мотор. спорту тощо; на поч. 1960-х рр. — газотурбін. приводів на базі авіац. двигунів АІ-20 та АІ-24, які встановлювали на екраноплан СМ-6, судна «Буревісник», «Тайфун» та «Сормович». Їх також за­стосовували на пере­сув. електро­станціях, газотурбонасос. та водона­грів. установках тощо. Допоміжну установку АІ-8 використовували для запуску газотурбін. приводів на мор. суднах «Кальмар», «Омар», «Касатка», «Мурена» і платформі-носієві на під­вод. крилах вертольот. неконтакт. трапу ВНТ-1 (чимало з них екс­плуатуються й нині). На поч. 1970-х рр. на базі АІ-8 роз­роблено генератор інерт. газів ГІГ-4, що до­зволило скоротити час гасі­н­ня під­зем. пожеж на багатьох вугіл. шахтах, зокрема й в Польщі, Чехії та Словач­чині, де й дотепер екс­плуатуються. Крім того, працівниками КБ створ. приводи (серійно виготовлено 670 од.) для бурових установок «Уралмаш» та для інтенсифікації видобутку нафти й газу. На під­приємстві й нині широко проводяться роботи зі створе­н­ня приводів індустр. при­значе­н­ня — 17 типів двигунів потуж. 0,5–25 МВт. Газотурбін­ні приводи сімейства Д-336 потуж. 4–10 МВт екс­плуатують у складі 116-ти газоперекачувал. агрегатів на бл. 40 ком­пресор. та електр. станціях України, РФ, Білорусі, Азербайджану, Турк­мені­стану, Узбеки­стану, Болгарії, Туреч­чини та Ірану (сумарне напрацюва­н­ня усіх приводів пере­вищує 1,2 млн год.). У складі енергет. установок електро­станцій у десятках країн працюють приводи потуж. 2,5 МВт, роз­роблені «Івченко-Про­гресом», а їхні модифікації ГТП АІ-2500 нині набули широкого за­стосува­н­ня в Україні та РФ. Серед остан. роз­робок під­приємства — генератор інерт. газів АІ-19ГІГ для гасі­н­ня і локалізації пожеж у тунелях, кабел. під­земел. мережах та ін. типах закритих приміщень (екс­плуатують у Пд. Кореї); газоперекачувал. агрегат АІ-45 потуж. 0,5–1 МВт, газотурбін. привід АІ-12Н потуж. 12 МВт, модуль камери згоря­н­ня електро­станції потуж. 65 МВт. КБ тісно спів­працює з під­приємствами «Мотор Січ» (Запоріж­жя) та «Салют» (Москва), які виготовляють більшість двигунів, роз­роблених «Івченко-Про­гресом». За документацією під­приємства серійне будівництво двигунів здійснюють також заводи у Башкорто­стані, Татар­стані, Словач­чині, Ірані й екс­плуатують на літаках понад 50-ти авіакомпаній світу («Волга-Дні­про», «Авіалінії Антонова», «Енімекс», «Політ» та ін.). Соц. сфера: до­шкіл. навч.-вихов. заклад «Про­грес», лікув.-оздоров. комплекс «Славутич» та база від­починку «Про­грес» у Запоріж­жі; пансіонат «Жемчуг» у м. Приморськ Запоріз. обл. Кількість працівників (2010) — 3450 осіб. 1968–89 під­приємство очолював В. Лотарев, 1989–2010 — Ф. Муравченко, від 2010 — І. Кравченко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю