Зарембська Марія Іванівна
ЗАРЕ́МБСЬКА Марія Іванівна (19. 12. 1939, м. Копичинці Гусятин. р-ну Терноп. обл.) — майстриня художньої вишивки, модельєр трикотажу. Народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва (1984). Срібна медаль ВДНГ (1987). Член НСХУ (1988). Закінчила Львівський університет (1964). Учителювала; 1980–91 — модельєр Київського комбінату «Художник». Учасниця всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок від 1970. Персональні — у Києві (1984, 1991–92, 1997, 1999), Тернополі (1984, 1990), Львові (1987), Тулузі (Франція, 1998). Відродила старовинну техніку вишивки (улюблені — низь, хрестик, лиштва, ретязь, кривулька, виколювання, мережка, штапівка), моделювання трикотажного одягу, збагатила їх новими композиційними рішеннями, використовуючи поєднання Подільської та Київської народної традиції, трансформуючи давні орнам.-технічні моделі у нові декоративні образи. У доробку — серветки, сучасні комплекти одягу, скатертини, портьєри, рушники, жін. та чол. сорочки за мотивами візерунків різних регіонів України. Відкрила у Києві майстерню-музей «Рідна хата». Окремі вироби зберігаються у Тернопільському краєзнавчому музеї, МЕХП (Львів).
Тв.: «Т. Шевченко» (1970); жін. костюми — «Подоляночка», «Фантазія»; скатертини — «Лісова пісня», «Лісова мелодія», «Вечірня заграва» (усі — серед. 1980-х рр.), «Чари кохання» (1988); рушники — «Подільська легенда», «Моя земля» (обидва — 1988).
Літ.: Іванченко Ю. О. Виставка вишивки Марії Зарембської // НТЕ. 1986. № 1; Каменотрус І., Швенько М. Почуття, вишиті нитками // Нар. слово. 2004, 2 квіт.
Л. П. Ситник
Основні твори
«Т. Шевченко» (1970); жін. костюми — «Подоляночка», «Фантазія»; скатертини — «Лісова пісня», «Лісова мелодія», «Вечірня заграва» (усі — серед. 1980-х рр.), «Чари кохання» (1988); рушники — «Подільська легенда», «Моя земля» (обидва — 1988).
Рекомендована література
- Іванченко Ю. О. Виставка вишивки Марії Зарембської // НТЕ. 1986. № 1;
- Каменотрус І., Швенько М. Почуття, вишиті нитками // Нар. слово. 2004, 2 квіт.
Фотоілюстрації
Людина 
