ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Зарицька Євгенія Ромуальдівна

ЗАРИ́ЦЬКА Євгенія Ромуальдівна (09. 10. 1910, м. Рава-Руська, нині Жовків. р-ну Львів. обл. – 05 (за ін. даними – 08). 10. 1979, м. Рей Мальмезон побл. Парижа) – співачка (мецо-сопрано), педагог. Дочка Р. Зарицького. Навч. на філос. факультеті Львів. університету, закін. Львів. консерваторію (1939; кл. А. Дідура). Вдосконалювала майстерність в Італії та Австрії. Дебютувала 1937 на сцені Львів. опери. 1939–46 співала у театрі «Ла Скала» (Мілан), у театрах Риму, Неаполя, Венеції (усі – Італія). Виступала на радіо у багатьох країнах, включаючи до програм твори укр. композиторів. 1946–52 – солістка театру «Ковент-Ґарден» (Лондон). Від 1953 мешкала в Парижі, займалася пед. діяльністю. Гастролювала у Франції, Іспанії, Швейцарії, Алжирі, Пн. Америці. Виступала як солістка з провід. симф. оркестрами світу під керівництвом І. Стравинського, П. Гіндеміта, Е. Ансерме та ін. Володіла голосом широкого діапазону, рівним в усіх регістрах. У концерт. репертуарі – твори укр. та зарубіж. композиторів, нар. пісні, романси. Пропагувала укр. муз. мистецтво. Здійснила записи на грамплатівки. До альбому «Пісні України» (1956) увійшли солоспіви М. Лисенка, К. Стеценка, М. Вериківського, Л. Ревуцького, Б. Кудрика, В. Барвінського, Н. Нижанківського, В. Балтаровича, М. Колесси.

Партії: Марина, Марфа («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Ольга («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Керубіно, Дорабелла («Весілля Фіґаро», «Так роблять усі жінки» В.-А. Моцарта), Кармен (однойм. опера Ж. Бізе), Амнеріс, Азучена («Аїда», «Трубадур» Дж. Верді).

Літ.: Людкевич С. Вечір пісень і арій Гени Зарицької // Діло. 1938. № 80; 1939. № 261; Співає Є. Зарицька в Римській консерваторії // Наші дні. 1941. № 3; Витвицький В. Євгенія Зарицька // Свобода. 1959, 13 січ.; Лисенко І. Оповита легендою // КіЖ. 1994, 26 листоп.; Герман В. Євгенія Зарицька: Безсмертний спів у храмі Мельпомени // Слово Просвіти. 1998. № 10; Головащенко М. Євгенія Зарицька // УкрС. 2001. Спецвип.

М. І. Головащенко

Основні партії

Марина, Марфа («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Ольга («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Керубіно, Дорабелла («Весілля Фіґаро», «Так роблять усі жінки» В.-А. Моцарта), Кармен (однойм. опера Ж. Бізе), Амнеріс, Азучена («Аїда», «Трубадур» Дж. Верді).

Рекомендована література

  1. Людкевич С. Вечір пісень і арій Гени Зарицької // Діло. 1938. № 80;Google Scholar
  2. 1939. № 261;Google Scholar
  3. Співає Є. Зарицька в Римській консерваторії // Наші дні. 1941. № 3;Google Scholar
  4. Витвицький В. Євгенія Зарицька // Свобода. 1959, 13 січ.;Google Scholar
  5. Лисенко І. Оповита легендою // КіЖ. 1994, 26 листоп.;Google Scholar
  6. Герман В. Євгенія Зарицька: Безсмертний спів у храмі Мельпомени // Слово Просвіти. 1998. № 10;Google Scholar
  7. Головащенко М. Євгенія Зарицька // УкрС. 2001. Спецвип.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Зарицька Євгенія Ромуальдівна / М. І. Головащенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-15537

Том ЕСУ:

10-й

Дата виходу друком тому:

2010

Дата останньої редакції статті:

2010

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

15537

Кількість переглядів цього року:

41

Схожі статті

Зубанич
Людина  |  Том 11 | 2011
І. Д. Гамкало
Вербицька
Людина  |  Том 4 | 2005
Л. І. Горенко-Баранівська
Нагорна
Людина  |  Том 22 | 2020
Г. Ф. Камінська

Нагору