Зарицька Євгенія Ромуальдівна

ЗАРИ́ЦЬКА Євгенія Ромуальдівна (09. 10. 1910, м. Рава-Руська, нині Жовків. р-ну Львів. обл. — 05 (за ін. даними — 08). 10. 1979, м. Рей Мальмезон побл. Парижа) — співачка (мецо-сопрано), педагог. Дочка Р. Зарицького. Навч. на філос. факультеті Львів. університету, закін. Львів. консерваторію (1939; кл. А. Дідура). Вдосконалювала майстерність в Італії та Австрії. Дебютувала 1937 на сцені Львів. опери. 1939–46 співала у театрі «Ла Скала» (Мілан), у театрах Риму, Неаполя, Венеції (усі — Італія). Виступала на радіо у багатьох країнах, включаючи до програм твори укр. композиторів. 1946–52 — солістка театру «Ковент-Ґарден» (Лондон). Від 1953 мешкала в Парижі, займалася пед. діяльністю. Гастролювала у Франції, Іспанії, Швейцарії, Алжирі, Пн. Америці. Виступала як солістка з провід. симф. оркестрами світу під керівництвом І. Стравинського, П. Гіндеміта, Е. Ансерме та ін. Володіла голосом широкого діапазону, рівним в усіх регістрах. У концерт. репертуарі — твори укр. та зарубіж. композиторів, нар. пісні, романси. Пропагувала укр. муз. мистецтво. Здійснила записи на грамплатівки. До альбому «Пісні України» (1956) увійшли солоспіви М. Лисенка, К. Стеценка, М. Вериківського, Л. Ревуцького, Б. Кудрика, В. Барвінського, Н. Нижанківського, В. Балтаровича, М. Колесси.

Рекомендована література

1. Людкевич С. Вечір пісень і арій Гени Зарицької // Діло. 1938. № 80;
   Google Scholar Internet
2. 1939. № 261;
   Google Scholar Internet
3. Співає Є. Зарицька в Римській консерваторії // Наші дні. 1941. № 3;
   Google Scholar Internet
4. Витвицький В. Євгенія Зарицька // Свобода. 1959, 13 січ.;
   Google Scholar Internet
5. Лисенко І. Оповита легендою // КіЖ. 1994, 26 листоп.;
   Google Scholar Internet
6. Герман В. Євгенія Зарицька: Безсмертний спів у храмі Мельпомени // Слово Просвіти. 1998. № 10;
   Google Scholar Internet
7. Головащенко М. Євгенія Зарицька // УкрС. 2001. Спецвип.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю