Зарічненський район
ЗАРІ́ЧНЕНСЬКИЙ РАЙО́Н — район у південно-західній частині Рівненської області. Утвор. 1946. Існував 1946–63, відновлено 1966. Площа 1,4 тис. км2. Насел. 36 345 осіб (2001), переважно українці. У складі — смт Зарічне та 51 сільс. насел. пункт. На Пн. межує з Респ. Білорусь (протяжність спіл. кордону 86,4 км). Через тер. З. р. проходить найдовша в Європі діюча вузькоколійна залізниця Антонівка–Зарічне (засн. 1905, 105 км), яка перетинає р. Стир через єдиний в Україні дерев’яний залізнич. міст. Лежить у межах Поліс. низовини. Поверхня — плоска низовина. Корисні копалини: кварц. піски, цегел. глини, є значні запаси торфу. Знайдено уламки алмазонос. кімберлітів. Протікають Прип’ять та її притока Веселуха, Стир зі Стублою (бас. Дніпра). Багато природ. озер, серед яких — Нобель, Острівське, Сосне. Ґрунти дерново-підзолисті піщані та дерново-глейові, поширені торфово-болотні різновиди. Понад 40 % тер. вкрито лісом (сосна, вільха, осика, береза, дуб, граб). Пл. лісів 59,9 тис. га, боліт — 18 тис. га, водного дзеркала — 5,4 тис. га. Охороняються заг.-держ. значення гідрол. Дібрівський заказник і Острівський заказник, ботан. Вичівський заказник і Сварицевицький заказник, регіон. ландшафт. парк Прип’ять-Стохід. Госп-во З. р. має аграрно-пром. характер. Пром. підприємства ліс., легкої і харч. галузей. С. госп-во спеціалізується на вирощуванні картоплі, зерн. культур, льону, виробництві молока та м’яса. Пл. с.-г. угідь 53,9 тис. га, з них орних земель — 25,7 тис. га. Працюють 5 с.-г. вироб. кооперативів, 3 с.-г. комунал. підприємства, 16 фермер. госп-в. У З. р. — 29 заг.-осв. закладів, г-зія, 16 дитсадків, Будинок учнів. молоді, ДЮСШ; 42 клубні заклади, 30 публ.-шкіл. б-к, дит. школа мистецтв, Зарічненський краєзнавчий музей; центр. рай. лікарня, 2 дільничні лікарні, 5 лікар. амбулаторій, 36 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Полісся». Реліг. громади: 26 — УПЦ МП, 1 — УПЦ КП, 13 — християн віри євангельської, 2 — церкви повного Євангелія. У с. Серники — жін. монастир Волин. ікони Божої матері УПЦ МП. Пам’ятки архітектури: Свято-Покров. церква у с. Новорічиця (18 ст.), Свято-Дмитрів. церква та дзвіниця у с. Серники, Свято-Покров. церква у с. Іванчиці, Свято-Параскевин. церква та дзвіниця у с. Морочне (усі — 19 ст.). Виявлено 65 пам’яток археології, зокрема кудлаїв. і яніславиц. (села Коник, Омит, Сенчиці), дніпро-донец. (села Нобель, Коник), зарубинец. (села Борове, Іванчиці) культур. У с. Нобель від 2003 кожні два роки проводять Всеукр. гуморист. фестиваль «Лауреат Нобельської премії» (засн. — письменник-гуморист Р. Демчук). Серед видат. уродженців — математик, фізик М. Войтович (с. Вичівка), геолог С. Мацюк (с. Перекалля), фізик С. Репецький (с. Морочне); письменники С. Граховський (с. Нобель) та Л. Рибенко (с. Річиця); Герої Рад. Союзу А. Боричевський (с. Серники), А. Харківець (с. Кухче).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
