Зарічний Ігор Семенович
ЗАРІ́ЧНИЙ Ігор Семенович (17. 03. 1936, м. Проскурів, нині Хмельницький) — скульптор. Батько К. Зарічного. Закін. Київ. артилер. училище (1958) та худож. інститут (1972; викл. М. Вронський, О. Олійник). Працював на Київ. скульптурно-худож. комбінаті (1981–84). Відтоді — на творчій роботі. Учасник мистецьких виставок від 1980. Створює пам’ятники, скульптурні портрети, погруддя, фігурні композиції, пам’ятні знаки.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — О. Суворову (1974), М. Фрунзе (1978; обидва — у Києві), полеглим односельцям під час 2-ї світової війни (1983, с. Красенівка Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл.; 1989, парк агрофірми «Зоря», Рівнен. обл.), «Слово о полку Ігоревім» (1993), Г. Сковороді (1997; обидва — у м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл.), гетьманам І. Виговському (2002, с. Вигів Коростен. р-ну) та І. Самойловичу (2003, с. Ходорків Попільнян. р-ну), князю Малу (2005) та княгині Ользі (2008); пам’ятний знак на честь перемоги укр. козац.-селян. військ над польс. шляхтою під Переяславом на Борисовому полі (1995); статуя Покрови Пресвятої Богородиці (2006; усі — у м. Коростень; усі — Житомир. обл.).
Рекомендована література
- Соловей А. Золотые руки скульптора // Ленин. знамя. 1976, 26 нояб.;
- Чорний Н. Шлях до вершин тернистий // Свобода слова. 2004, 27 лют.;
- Митець і козак — Ігор Зарічний / Інтерв’ю взяла Н. Грабовська // Козац. рада. 2008, 1 квіт.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
