Зарубін Іван Кіндратович

ЗАРУ́БІН Іван Кіндратович (13. 04. 1835, с. Биконово Курської губ., Росія — 10(23). 03. 1904, Харків) — лікар-хірург. Батько В. Зарубіна. Доктор медицини (1861), професор (1862). Закін. Харків. університет (1858), де від­тоді й працював: 1870–89 — декан мед. ф-ту, 1877–94 — перший завідувач кафедри шпитал. хірургії. Сприяв організації при Університеті шпитал. клінік, отримав до­звіл Харків. громад. упр. на створе­н­ня терапевт. і хірург. клінік при Олександрів. лікарні, ініціював від­кри­т­тя лікарні для незаможних хворих.1862–64 пере­бував у закордон. наук. від­ряджен­ні, де працював під керівництвом М. Пирогова. Під час рос.-турец. війни — військ. лікар. Наукові дослідже­н­ня: аневризми без­імен. артерії, торакоцентез, гіпертрофія перед­міхур. залози, гіпо­спадія, пере­ломи основи черепа.

Пр.: О лечении нарывов дренажем // Воен­но-мед. журн. 1861; Об органическом вос­становлении нижней губы. Х., 1861; По поводу увеличения числа врачей в армии и в Рос­сии вообще. Х., 1878.

Літ.: Дракина И. Н. Иван Кондратьевич Зарубин // Хирургия. 1904. Т. 16; Медицинский факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования. Х., 1906; Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..

Ж. М. Перцева

Завантажити статтю