Розмір шрифту

A

Кринички

КРИНИ́ЧКИ — селище міського типу Дні­пропетровської області, райцентр. Криничан. селищ. раді під­порядк. села Гримуче, Новопідгірне, Но­вопушкарівка, Одарівка, Суворовське, Червоний Яр, Чернече, Яблуневе. Знаходиться на р. Мок­ра Сура (притока Дніпра), за 48 км від обл. центру та за 25 км від м. Дні­продзержинськ Дні­проп. обл. Площа 6,97 км2. Насел. 4733 особи (2001, складає 95,7 % до 1989), пере­важно укра­їнці. На тер. К. досліджено сармат. курган­не похова­н­ня (2 ст. до н. е.), побл. с. Одарівка — кур­гани епохи бронзи (3–2 тис. до н. е.). К. засн. у 18 ст. У долині Мокрої Сури здавна була низка джерел. Подорожні (тут проходив великий чумац. шлях), а та­кож перші поселенці копали що­року тимчас. кринички (звідки й походить назва). Паралельно тривалий час вживалася назва Криничуватка (у офіц. документах). У 19 — на поч. 20 ст. — село Криничуватів. волості Катерино­слав. пов. Катеринослав. губ. 1859 мешкало 2587, 1886 — 4363, 1898 — 2410, 1908 — 10 139, 1925 — 6831 особа. Від поч. 20 ст. — знач. торг. центр. У цей час тричі на рік (у березні, травні та вересні) проводилися ярмарки. Діяли двокласна (від 1898) і парафіял. (від 1902) школи, земська амбулаторія та невелика лікарня. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася.

Меш­канці потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Значна кількість насел. під час індустріалізації ви­їхала у Камʼянське (нині Дні­про­дзержинськ) та до ін. пром. міст. 1940 проживало 4963 особи. Від 16 серпня 1941 до 27 жовтня 1943 — під нім.-фашист. оку­па­цією. Від 1958 — смт. 1959 кіль­кість насел. складала бл. 6 тис., 1970 — 4,5 тис., 1979 — 3,9 тис. осіб. Нині працюють «Райавтодор», шлях. пере­сувна механіз. колона, рибгосп. У К. — 2 заг.-осв. школи, 2 до­шкіл. навч. заклади, Центр учнів. молоді; рай. Будинок культури, центр. рай. для дорослих і для дітей б-ки, Криничанський історико-крає­­знавчий музей, школа естет. ви­хова­н­ня; центр. рай. лікарня; від­­діл. 4-х банків. Виходить г. «Но­ві рубежі». Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, євангел. християн-баптистів. Встановлено меморіал на честь воїнів-визволителів Криничанщини від нім.-фа­шист. окупантів. Серед видат. уродженців — історик, академік АН СРСР І. Мінц, фольклорист, етно­граф І. Березовський, фахівець у галузі металургії В. Мелешко, нейрохірург В. Солоний, лікар-психіатр А. Чу­приков; куль­тур. діяч, засл. діяч мистецтв Укра­їни С. Гайдар, актор Ф. Гладков.

М. І. Яковлєв

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2014
Том ЕСУ:
15
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
1566
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
146
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 459
  • середня позиція у результатах пошуку: 12
  • переходи на сторінку: 4
  • частка переходів (для позиції 12): 58.1% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Кринички / М. І. Яковлєв // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-1566.

Krynychky / M. I. Yakovliev // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-1566.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору