ЗАТИРКЕ́ВИЧ Іван Олександрович (11(23). 03. 1829, с. Болотниця, нині Талалаїв. р-ну Черніг. обл. — 13(26). 07. 1902, там само) — письмен­ник. Навч. на юрид. від­ділі Ніжин. ліцею (нині Черніг. обл.; 1844–51). Брав участь у Крим. війні 1853–56, зокрема в обороні Севастополя 1855. Один з організаторів урочистої зу­стрічі 3 травня 1861 в м. Орел (Росія) траур. процесії під час пере­везе­н­ня тіла Т. Шевченка в Україну. Перший ві­домий датов. вірш З. — «Злодій» (1844), напис. за зразком творчості Є. Гребінки. Автор низки вірш. обробок нар. легенд, пере­казів, анекдотів («Собача доля», «Дід і онук», «Чуже лихо»), проз. оповідань побут.-гуморист. характеру («Зозуля», «Хтодонт»), лірич. поезій російською мовою («Просьба», «Дума», «Бастион­ный романс»). Творчість З. по­знач. впливом фольклору, етногр. колоритом.